Фестиваль каліграфії та типографії «Рутенія» пройде в Києві
Головними організаторами фестивалю каліграфії та типографії «Рутенія», що триватиме з 27 по 29 листопада, виступлять Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука та Студентська асоціація каліграфів. Згідно з попереднім анонсуванням заходу, головна його мета — це «поступ системи української абетки як самобутньої та рівнозначної латиниці». Адже, визначаючи якість друкованих та електронних видань, каліграфія та типографія впливають на стан видавничої справи в цілому. Каліграфія та типографія — це не тільки різновид малярства, пояснюють каліграфісти, а цілком самодостатні мистецькі практики. Їхня цінність полягає в тому, що вони сполучають візуальний та текстуальний образи і таким чином сприяють вираженню питомих особливостей української культури та допомагають залучати до культурного обігу здобутки різних мистецьких традицій. У межах фестивалю, що проходитиме на території Інституту імені Михайла Бойчука (вул. Кіквідзе, 32), триватиме виставка доробків визнаних класиків кириличної і східної (іранської, японської, китайської) каліграфії та робіт молодих художників-каліграфів. До того ж, в експозиції буде представлено проекти сучасних українських шрифтових гарнітур, сторінки книжок, естампи. Також у програмі — лекції та майстер-класи знаних українських каліграфів та типографів (зокрема Василя Чебаника, Віталія Мітченка, майстра Чі Ень Го, Юрія Антонова та ін.), перегляд тематичних фільмів. Завершить фестиваль пленерний практикум «Вулична каліграфія».
Віктюк став Народним артистом Росії
Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про привласнення почесного звання Народний артист РФ театральному режисеру, Народному артисту України Роману Віктюку. Як повідомляє прес-служба Кремля, Роман Віктюк удостоєний звання «за великі заслуги у сфері театрального мистецтва». Роман Віктюк народився у Львові 28 жовтня 1936 року в сім’ї вчителів. Ще школярем спробував ставити невеликі вистави, у яких були задіяні однокласники та друзі. По закінченню 1956 року акторського факультету ГИТИС працював у театрах Львова, Києва, Твері й Вільнюса. З 1970 по 1974 роки був провідним режисером у Російському драматичному театрі Литовської РСР (нині Російський драматичний театр Литви). Починаючи з середини 1970-х, режисер ставить вистави у столичних театрах, нагадують РІА «Новости». Всесвітню славу Віктюку як режисеру принесла постановка вистави «Служниці» за п’єсою Жана Жене 1988 року на сцені театру «Сатирикон». Виставу було показано в багатьох країнах світу, вона зібрала захоплені відгуки у світовій театральній пресі, а самого режисера зробила одним із найбільш пізнаваних і найвідоміших театральних діячів країни. Сьогодні режисер є художнім керівником «Театру Романа Віктюка».
Ахмадінежад і Чавес вилаяли імперіалістів
Президенти Венесуели та Ірану вилаяли імперіалістів і обмінялися вишуканими компліментами. Під час зустрічі з Махмудом Ахмадінежадом у Каракасі Уго Чавес назвав його «гладіатором, який бореться проти імперіалізму». Іранський президент, у свою чергу, підкреслив, що наразі «народи Ірану та Венесуели — брати, які ведуть у траншеях боротьбу проти світового імперіалізму». Він також порівняв Чавеса з горою, «яка витримує тиск імперіалізму та колоніалізму». Тим часом днями венесуельський президент відвідав із коротким візитом Острів свободи, під час якого зустрівся з лідером кубинської революції Фіделем Кастро й нинішнім керівником країни Раулем Кастро. «Фідель мені сказав: передай Ахмадінеджаду, що відвідати Венесуелу — те саме, що відвідати Кубу. Це єдина батьківщина», — сказав Чавес.
