У нинішній ситуації світової кризи Румунія, на противагу багатьом іншим країнам світу, в тому числі, Угорщині, яка є членом Європейського Союзу, та Україні, не звернулася за фінансовою допомогою до Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Як Румунія зустріла перший удар фінансової кризи, які сфери економіки постраждали у першу чергу? Що робить румунський уряд для зменшення наслідків цієї кризи і як нинішня криза може вплинути на результати парламентських виборів, запланованих на 30 листопада? Що в румунських експертних і політичних колах думають про політичну кризу в Україні? Про це «Дню» — в інтерв’ю Юліана ЧІФУ, директора Центру попередження конфліктів, Бухарест.
— Румунія справді не постраждала від фінансової кризи. Але натомість вона отримала деякі важливі сигнали. По-перше, атаку на національну валюту, як це сталося в Угорщині, Польщі, прибалтійських країнах та Україні. Деякі західні банки та інвестори намагалися заробити на падінні румунської валюти щодо євро й долара. Вони інвестували великі кошти на спекулятивні операції, але, на щастя, Центральний банк Румунії, ще починаючи з квітня, коли умови кредитування були обмежені, обмежив обсяг національної готівки. Тому коли сталася атака на національну валюту, лей втратив лише 16—20 відсотків вартості протягом одного тижня, але коли спекулянти були близькі до своєї мети, вони втратили гроші.
Але, попри уникнення фінансової кризи завдяки дуже розумній політиці уряду, виникли два інші моменти. Невідомо, з якої причини впав рейтинг країни, хоча не з’явилося жодної ознаки виникнення проблем, а потім пішли чутки, що Румунія позичає гроші у МВФ, хоча вона ніколи не просила про це, оскільки мала необхідні національні резерви і не потребувала цієї позики.
Після того, як було опубліковано комюніке МВФ зі спростуванням, до Бухаресту на десять днів приїхала спільна комісія Міжнародного валютного фонду та Світового банку, намагаючись переконати румунську владу взяти хоч якусь позику. Відтак є очевидні сигнали, що хтось намагається гратися з нами і справді хоче затягнути Румунію в кризу.
Єдина справжня ознака для стурбованості виникла, коли профспілки в ході виборчої кампанії стали заявляти про необхідність підвищити зарплату на 50 відсотків, що означатиме збільшення грошової маси і становитиме реальну загрозу інфляції. Оскільки це трапилося за 30— 40 днів до парламентських виборів, то такий тиск, мотивований політичними причинами, може становити справжню проблему і стати призвідником виникнення інфляції та дефіциту бюджету.
З іншого боку, починаючи з 8—10 листопада, економічна криза почала відчуватися в Румунії через обмеження на міжнародних ринках: деякі сталеливарні заводи закрилися на декілька днів або обмежили свою діяльність, так само, як це зробили деякі автомобільні заводи. Дещо піднявся рівень безробіття, але, зважаючи на його загальний низький рівень (менше, ніж 6 відсотків) і при наявності багатьох вакантних робочих місць це дає можливість не лише не панікувати чи піддаватися тиску, а й навіть не відчувати цю проблему.
— А чи отримує Румунія якусь допомогу від ЄС для подолання наслідків світової кризи? Які кошти отримує ваша країна з так званих структурних фондів і як вони використовуються зараз чи використовуватимуться в майбутньому?
— Румунії не потрібно ніяких додаткових фондів чи позик. Структурні фонди на адаптацію та інвестиції, згідно з бюджетом ЄС і долею Румунії відповідно до Договору про приєднання, становлять майже 2,4 млрд. євро. Інша категорія коштів з цих фондів в рамках бюджету на сім років (до 2013 року) призначена для середніх і малих підприємств. Головні кошти призначаються на інфраструктуру та, зокрема, на економічний розвиток слабо розвинутих регіонів, вони направляються безпосередньо на місця. Їхнє призначення неможливо змінити.
— Як нинішня ситуація може вплинути на входження Румунії в єврозону?
— Румунія планує увійти в єврозону не раніше 2014 року. Для цього необхідне виконання певних умов. Зокрема, дефіцит бюджету не повинен протягом трьох років перевищувати 1 відсоток від ВВП, також протягом цього терміну дефіцит платіжного балансу не повинен перевищувати 3 відсотки від ВВП. Румунії потрібні зараз кошти для інвестицій та розвитку, тому входження в єврозону не є головним пріоритетом. Коли завершиться виконання першого бюджету ЄС і проявляться ознаки нового бюджету на 2014—2021 роки, то ми зможемо тоді планувати запровадження європейської валюти. Проблема не в тому, щоб туди потрапити, а в тому, щоб залишатися там, бо Акт стабілізації вимагає дотримання деяких дуже суворих критеріїв, що Румунії зараз не під силу. Більше того, такі країни, як Італія і Франція, не дотримуються цих правил тепер, а також не дотримувалися й раніше. Тому це питання для нас не є першим пріоритетом, особливо під час економічної кризи.
— До речі, як нинішня криза і спосіб, у який уряд справлявся з нею, можуть вплинути на результати парламентських виборів, які відбудуться 30 листопада?
— На жаль, уряд може програти вибори. Це пояснюється тим, що він виступає проти підвищення зарплати на 50 відсотків бюджетним працівникам. А деякі ліві та популістські партії обіцяють бюджетникам саме таке підвищення зарплати. І зрозуміло, що за це вони мають підтримку серед бюджетних працівників.
Соціал-демократична партія і «Демократичні ліберали» зараз ведуть першість, маючи підтримку 30 відсотків населення, тим часом, як третя партія — Національних лібералів — відстає на 10 відсотків.
— Ви часто буваєте в Україні. Чи бачите ознаки того, що світова криза зачепила Україну? І що у вашій країні, в експертних і політичних колах, думають про політичну кризу в Україні?
— Так, я бачу ознаки кризи. Це закриття деяких заводів, зокрема сталеливарних та металургійних. Національний банк України вдався до дуже сміливого рішення, втрутившись на захист національної валюти додатковим вливанням валюти зі своїх резервів. Таким чином йому вдалося зменшити втрати, які були б у результаті паніки й могли б збільшити початкові втрати через спекуляції на валютному ринку. З фінансової точки зору Україна діяла чудово. Але якщо говорити про політичний бік процесу, то політична криза є першою ознакою демократії, але безперервна нестабільність і використання без обмежень всіх інструментів у політичній боротьбі не є дуже захопливою перспективою. Це зашкодить євроатлантичним перспективам. І найбільше уваги й турботи потрібно приділяти стабільному і привабливому інвестиційному клімату. Це критична точка в Україні на момент цієї кризи.
