У грудні цього року багато в чому може визначитися доля нашої планети. Або лідери держав, які зберуться на конференції ООН з кліматичних змін у Копенгагені 7—18 грудня, візьмуть на себе юридичні зобов’язання щодо зменшення викидів вуглецю, або усі розвинуті й нерозвинуті країни разом пожинатимуть катастрофічні наслідки, які спричинить потепління клімату.
Слід відзначити, що це буде 15-та конференція, на якій розглядатиметься проблема кліматичних змін. І невипадково, що проходитиме вона в Данії, яка вважається «зеленою» країною і є лідером із запровадження чистої енергії. Уже зараз майже 20 відсотків енергії у Данії виробляється завдяки використанню відновлюваних джерел, у першу чергу вітру.
Як відомо, тон у зменшенні викидів задає Європейський Союз, який зобов’язується до 2020 року зменшити викиди вуглецю на величину від 25% до 40%. Японія погоджується зменшити викиди на 25%. Тим часом США, на які припадає чи не найбільша кількість викидів, не взяли досі конкретних зобов’язань зі зменшення викидів.
Проблема полягає також у тому, які інструменти потрібно запровадити, щоб змусити країни зменшувати викиди. З одного боку, нині у США та багатьох інших країнах діє принцип «зменшення викидів або їх продаж». З другого боку, деякі країни пропонують запровадити вуглецевий податок, який, на думку деяких економістів, може бути більш ефективним інструментом. Але справа в тому, що в США дуже непопулярна тема податків, тому навряд чи можна очікувати, що адміністрація Білого дому погодиться на таку пропозицію.
До слова, європейці добре підготувалися до конференції ООН з кліматичних змін. Про це можна судити з пропозицій, які висловив прем’єр-міністр Данії Ларс Расмуссен та голова Європейської комісії Жозеф Мануель Баррозу на VII форумі міжнародних редакторів «Від Кіото до Копенгагена», який проходив 9—11 жовтня у Копенгагені за ініціативою уряду Данії та проекту Синдикат. За словами данського прем’єра, в Копенгагені має бути ухвалена амбітна зобов’язуюча угода, яка повинна базуватися на наступних п’яти елементах.
По-перше, розвинуті країни мають погодитися на значні скорочення на коротку та середню перспективу і таким чином взяти на себе лідерство та історичну відповідальність.
По-друге, основні країни, що розвиваються, також мають взяти м’якші зобов’язання щодо скорочення викидів.
По-третє, розвинуті країни мають допомогти найбільш вразливим країнам у їхніх спробах адаптуватися до неминучої дії кліматичних змін.
По-четверте, необхідно зміцнити вуглецевий ринок і залучення приватного сектора за допомогою заходів, які створюють необхідні стимули для зелених інвестицій.
І насамкінець, потрібно встановити систему контролю, звітності та верифікації, завдяки якій можна постійно перевіряти зусилля країн щодо виконання зобов’язань.
Зі свого боку Баррозу відзначив, що економіка, яка базуватиметься на низькому вмісті вуглецю, дасть поштовх зростанню інновацій, інвестицій, робочих місць в чистих технологіях і продукції. За його словами, збільшення долі енергії, що вироблятиметься на відновлювальних джерелах, до 20% у загальному балансі принесе додатково 90 млрд. євро інвестицій в цей сектор і створить 700 тис. робочих місць, зменшить на 45 млрд. євро рахунки за нафту і газ до 2020 року. Голова Європейської комісії наголосив, що кліматичні зміни — це не тільки проблема довкілля, але й пріоритет розвитку.
Тим часом міністр з питань клімату та енергетики Данії Конні Хедегаард чітко наголосила: хто перший стане на шлях скорочення викидів і переорієнтується на виробництво чистої енергії буде переможцем у конкурентній боротьбі. «Чим швидше ми будемо діяти, тим краще, а затягування лише призведе до того, що рахунки за «брудну» енергію зростатимуть», — підкреслила вона.
Виступаючи перед редакторами видань, колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан підкреслив важливу роль мас-медіа, які допомогли «поставити кліматичні зміни у політичний порядок денний». Разом з тим він закликав ЗМІ посилити зусилля і мобілізувати вимоги до дій. Зокрема, наголосив Аннан, докладати більше зусиль, щоб інформувати і просвіщати людей про останні досягнення, про ефективніші та менш дорогі енерготехнології, а також про способи зменшення викидів. «Продовжуйте тиснути на політичних лідерів, щоб вони особисто брали участь у кліматичному саміті в Копенгагені й дали інструкції своїм переговірникам заздалегідь підготувати основу для угоди», — підкреслив він.
Хотілося б, щоб заклик екс-генсека почули не лише США та інші країни, які є найбільшими забруднювачами, але й українські ЗМІ та політичні лідери. Адже глобальне потепління торкнеться і України, попри те, що ми навіть можемо зараз продавати свої квоти невикористаних викидів.
Попри обережний оптимізм багатьох експертів щодо результатів кліматичного саміту в Копенгагені, лідер німецьких зелених Йошка Фішер, який був модератором на одній з панелей форуму редакторів, висловив припущення, що, можливо, Копенгаген стане великим дипломатичним кроком до чистого світу.
Тим часом відомий американський фінансист Джордж Сорос під час виступу в мерії Копенгагену перед більше ніж 300-ми редакторами міжнародних видань оголосив про створення фонду Ініціативи з кліматичної політики і пообіцяв на цей фонд виділяти щороку по 10 млн. доларів протягом десяти років. «Глобальне потепління є політичною проблемою. Тут все зрозуміло з наукової точки зору. Значно менше зрозуміло, чи продемонструють світові лідери політичну волю, необхідну для вирішення цієї проблеми», — наголосив він.
Окрім цього, Сорос заявив про намір інвестувати до одного млрд. доларів на технології чистої енергії. «Я планую застосовувати жорсткі умови для інвестування. Я розглядатиму вигідні можливості і також наполягатиму, щоб інвестиції робили реальний внесок у вирішення кліматичних проблем», — сказав фінансист.
Нам залишається дочекатися середини грудня, і ми побачимо, чи справді лідери провідних країн світ домовляться, щоб зробити світ чистішим і зеленішим. Як відзначив голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, «цієї мети досягти важко, але ми не можемо відволікатися на план Б, бо ризикуємо закінчити планом П — провалом, тим більше, що плану Б немає, бо у нас немає планети Б».
КОМЕНТАР
Андерс ЕЛДРАР: «Уряди хочуть отримувати нову чисту енергію і тому погоджуються платити додаткову ціну»
Минулого місяця данська компанія DONG Energy ввела в експлуатацію в Північному морі 91 вітряну турбіну, які забезпечуватимуть електроенергією 200 тис. домогосподарств. Завдяки яким рішенням Данія стала зеленою країною і що змушує бізнес переходити на чисті технології з виробництва електроенергії — про це «Дню» розповідає виконавчий директор компанії Андерс ЕЛДРАР.
— Які стимули мають данські компанії, щоб виробляти чисту енергію?
— Ми займаємося цим бізнесом, бо вважаємо, що це буде вигідно для компанії у майбутньому. Я очікую, що в майбутньому буде достатньо обгрунтована висока ціна на вуглець. А це означатиме заміну виробництва електроенергії з вугілля, яке дає багато шкідливих викидів, на виробництво електроенергії за допомогою вітрових турбін.
— А хто платить, зокрема за те, що ви випускаєте вітрові турбіни?
— Ми отримуємо субсидії від уряду. Якщо ми встановлюємо вітрові турбіни для Великої Британії, то за це платить уряд цієї країни. Справді, неможливо розпочати використання нових технологій без субсидій. І це враховується у нашому кошторисі. Суми субсидій відрізняються в залежності від того, для якої країни ви будуєте вітряні турбіни. Найкращі субсидії для морських вітряних турбін надають нині у Великій Британії, яка, до речі, весною цього року значно збільшила фінансування таких проектів. Тому ми вирішили інвестувати у будівництво найбільшого у світі парку вітряних турбін поблизу Лондона, який буде введено в експлуатацію 2012 року. Уряди в цій частині Європи хочуть отримувати нову чисту енергію і тому погоджуються платити додаткову ціну.
— А чи не можете ви сказати, як після кризи 1970-х років данському уряду вдалося змусити громадян ефективніше використовувати енергію, а компанії — переходити на виробництво чистої чи, іншими словами, зеленої енергії?
— Це дуже добре запитання. Уряд зробив декілька речей. По-перше, він ухвалив рішення використовувати для обігрівання воду, яка була побічним продуктом на теплових електростанціях і просто зливалася в річку. Крім цього, були ухвалені рішення щодо норм ізоляції у будинках. Крім цього, уряд почав підтримувати розвиток зелених технологій.
