Клінтон критикує Кремль за нерозкриті вбивства
Нездатність російський влади притягнути до відповідальності вбивць журналістів дискредитує заклики про боротьбу з корупцією, заявила державний секретар США Гіларі Клінтон. Наступного тижня Клінтон відвідає Москву, вперше в ролі держсекретаря США, щоб продовжити політику «перезавантаження» відносин з Росією. Гіларі Клінтон висловила занепокоєння тим, що з 2000 року в Росії було вбито 18 журналістів, і лише в одному випадку вбивці були засуджені. У заяві особливо виділяються три випадки: нерозкрите вбивство оглядача «Новой газеты» Ганни Політковської, яка була застрелена в під’їзді свого будинку 7 жовтня 2006 року; вбивство Пола Хлєбнікова, редактора російського видання журналу Forbes, вбитого біля дверей редакції 9 липня 2004 року, й останнє за часом викрадення й убивство правозахисниці й журналістки Наталі Естемірової в Грозному в липні цього року. За словами заступника держсекретаря Філіпа Кроулі, під час візиту крім теми прав людини обговорюватимуться питання ядерних амбіцій Ірану та Північної Кореї, а також шляхи скорочення ядерних озброєнь Росії та США, проблеми протиракетної оборони й енергетики.
Берлусконі позбавили недоторканності
Конституційний суд Італії скасував закон, що давав юридичну недоторканність прем’єр-міністрові країни Сільвіо Берлусконі й іншим високопосадовим чиновникам. Суд постановив, що цей закон суперечить закріпленому в конституції принципу рівності всіх громадян перед законом. Чинний донедавна закон наділяв імунітетом прем’єр-міністра, президента й спікерів двох палат парламенту на той час, поки вони займали відповідні посади. 15 членів Конституційного суду радилися протягом двох днів. Їхнє рішення оскарженню не підлягають. Головним наслідком постанови можуть стати поновлення судових процесів щодо Берлусконі, зокрема й за обвинуваченнями в корупції. Прем’єр-міністр завжди стверджував, що імунітет дозволяє йому керувати державою, не відволікаючись на юридичні тяжби й проблеми. Якщо Берлусконі позбавиться імунітету, то, як вважають деякі його радники, це може закінчитися відставкою глави уряду. Оглядачі вважають, що це малоймовірно, але зазначають, що таке рішення суду істотно послабить позиції прем’єра, підтримка якого серед італійської громадськості неабияк зменшилася через цілу низку скандалів.
США стали найпривабливішим брендом у світі
Бренд США названо найпривабливішим у світі, зазначається в оприлюдненому щорічному індексі міжнародних симпатій Nation Brand Index (NBI), який визначає GfK Group одна з найбільших у світі дослідницьких компаній. Індекс визначається на основі шести критеріїв — популярності ескортованих торгових марок, оцінки діяльності уряду, визнання культурної спадщини, туристичної й інвестиційної привабливості, умов для мігрантів і безпосереднього сприйняття самої нації. Автори зазначають, що США перемістилися на першу позицію виключно завдяки зміні політичного керівництва — минулого року, коли закінчився восьмирічний термін правління Джорджа Буша, країна була лише на сьомому місці. У першій «п’ятірці» найпривабливіших держав в очах світової спільноти також опинилися Франція, Німеччина, Велика Британія і Японія (в порядку убування).
Центральноазіатські лідери проігнорують саміт СНД
Чотири лідери Центральноазіатських держав не збираються брати участь у саміті СНД, який сьогодні відбудеться у Кишиневі. Президенти Таджикистану та Туркменії Емомалі Рахмон і Гурбангули Бердимухамедов вважали за краще провести у цей час двосторонню зустріч у Душанбе. Прес-служба Рахмона обмежилася заявою, що «жодного політичного підгрунтя тут немає». Голови Казахстану й Узбекистану Нурсултан Назарбаєв та Іслам Карімов проігнорували саміт без пояснення причин. Причому, якщо для Карімова така лінія поведінки є природною, то відмова Назарбаєва спостерігачів здивувала. Казахстан і Таджикистан у Кишиневі представлятимуть глави уряду, Туркменію — один із віце-прем’єрів, а Узбекистан, можливо, його посол у Молдові. На майбутній зустрічі має бути обговорено близько 20 питань, серед яких — подолання економічної кризи, міграційна політика, боротьба з наркотрафіком і прийняття звернення у зв’язку з 65-річчям Перемоги, що наближається. Крім того, намічається зустріч президентів Росії, Азербайджану та Вірменії з проблеми Нагірного Карабаху. Також на двосторонню зустріч з російським президентом розраховує глава української держави Віктор Ющенко.
