1 квітня 2009 року громадськість відзначатиме 200 ліття з дня народження видатного українця МиколиГоголя. До ювілею письменника, філософа і містика з 7 по 14 вересня у Києві пройде перший із трьох етапів масштабного Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва «ГогольFest». Мета — запропонувати новий ракурс бачення творчості й біографії Миколи Гоголя, а також нове сприйняття його феномена — не тільки як історичну спадщину, але як актуальний ресурс суспільно-культурного розвитку. Це буде, так би мовити, репетиція до урочистостей. Впродовж двох років по всій країні відбуватимуться найрізноманітніші заходи — проект охоплює майже усі види мистецтва: театральні перформанси, художні вистави, інсталяції, літературні дискусії...
Так у рамках першого етапу буде втілено художньо- вистаставковий проект «Гоголь. Портрет» (українські художники представлятимуть власні роботи, присвячені Миколі Гоголю); театральний (вистава театру «Дах» «Смерть Гоголя»); музичний (концерти камерної музики); літературний (диспут-вечірка «Гоголь як метафора» за участю вітчизняних і російських письменників та літературних критиків). Другий етап заплановано на травень, а третій — на вересень наступного року.
Напередодні детальніше про це «День» говорить із автором ідеї «ГогольFest», його куратором і продюсером Владиславом ТРОЇЦЬКИМ, знаним як засновником відомих театру «Дах» і формації «ДахаБраха».
— Ідея проведення «ГогольFest» виникла, звичайно, передусім тому, що за два роки відзначатимемо ювілей з дня народження письменника. А з іншого боку, Микола Гоголь — одна із небагатьох українських потужних постатей, актуальних у світовому контексті. Це й надихнуло на створення гоголівського фестивалю, причому фестивалю європейського формату, аналогу Единбурзькому чи Чехівському. Мені б хотілося, щоби будь-які театральна трупа чи художник вважали за честь брати участь у ньому.
«ГогольFest» — поліфонічний, тобто він охоплює різні мистецькі жанри: духовна, класична й сучасна музика, театр, кінофестиваль... Часто у фестивалях бракує, так би мовити, інтелектуальних складових, тому й виникла ідея задіяти наших письменників, які б також розмірковували на тему Гоголя, можливо, написали новели, які увійдуть в альбом «Гоголь. Портрет» першого етапу. Можливо, започаткуємо такий же журналістський проект — для того, щоб ця тема прозвучала (маю на увазі не сам фестиваль, а ювілей загалом).
Ми потоваришували з Богодаром Которовичем і 9 вересня він разом із київськими солістами даватиме концерт із творів великих композиторів ХХ століття — Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Кшиштофа Пендерецького... Певен, такий концерт був би окрасою будь-якого фестивалю найвищого рівня. Запропонуємо й етно-джазову історію. Запрошені Катя Чілі, «ДахаБраха»... Власне, 9 вересня організовуємо таку собі етно-вечірку.
Коли подивитися на фестивальну програму, думаю, будь- хто зможе знайти захід відповідно до свого смаку й уподобання.
Для нас важливо не просто зробити фестиваль, а щоб він викликав суспільно-культурний резонанс. Це, так званий, пілотний проект і робиться він для того, щоб вже повноцінний I Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» у 2009 році пройшов на належному рівні.
— А яка участь у проекті культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»?
— Передусім, це наданий простір, не дивлячись на те, що комплекс все-таки споруджується. Очевидно, зрозуміло, що потрібно сформувати культурний контекст до того, як сам простір буде запущено в експлуатацію.
Микола Скиба, Андрій Доценко, Юлія Валова — нам сприяють в адміністративному і маркетинговому напрямках (з квітня цього року діє відділ культурно-мистецької роботи). До речі, на території «Мистецького арсеналу» була проведена сота вистава театру «Дах» «Макбет. Пролог», яка була своєрідною репетицією до першого етапу «ГогольFest».
— Владиславе, ким Гоголь є для вас особисто?
— Зрозуміло, це — великий письменник, драматург... Крім того, містик, філософ, магічна фігура в українській та російській культурах. Мене, мабуть, цікавить його, так би мовити, людська історія, зокрема, подорож Гоголя Європою, його погляд на російську імперію, європейський погляд на Україну, шлях до православ'я, до речі, доволі болісний...
