Квітникарі усіх дев’яти районів столиці продемонстрували шедеври ландшафтного дизайну: перед очима відвідувачів постали картини, де замість фарб — квіти та листяні рослини.
Цьогорічна виставка-конкурс «Нехай Україна у квітах буяє — у тім нагорода і втіха моя» — це 53-й показ квіткових композицій за історію міста (триватиме вона до 1 вересня). Кожен район столиці створював оригінальні та неповторні квіткові композиції, використовуючи однакові види рослин: чорнобривці, гвоздики, айстри, бегонії, хризантеми тощо (для створення одного шедевру потрібно від 50 до 80 тисяч різних квітів). Ускладнювалося завдання тим, що композиція мала відображати певну тему: любов, добробут, мудрість, надію, віру, мир та ін.
Утім, усі майстри впоралися із завданням на всі сто: біля кожної композиції вишикувалися черги бажаючих зробити фото на згадку. Чого варті тільки два сизі голуби, що схилилися голівками одне до одного (до речі, створені з фарбованого очерету), або танець дівчат у національному вбранні (композиція з айстр та хризантем)! Залишити свої враження від виставки усі охочі могли в книгах відгуків (таких теж було немало).
— Робота над виставкою тривала два тижні, — розповіла квітникар Київського комунального підприємства Оболонського району Антоніна Погоріла. — Спочатку на газоні висіяли спеціальну траву, потім прилаштували залізні конструкції, до яких кріпляться квіти, засипали землею необхідні ділянки, і вже після цього розпочалося найголовніше — висаджування квітів. Над створенням нашої композиції на тему «Добробут» працювало 12 осіб. Кожен мав відтворити той чи інший елемент: листок винограду, гроно калини, колоски пшениці, волошки тощо. Оскільки усі ці компоненти є символами українського народу, то, за нашим задумом, саме вони означають добробут для України.
Як зазначають самі квітникарі, з року в рік виставка удосконалюється і формує нові тенденції ландшафтного дизайну: якщо раніше більшість композицій нагадували звичайні картини з квітів і створювалися у горизонтальній площині, то нині дизайнери віддають перевагу вертикальним моделям (маленька капличка, дідусь-мольфар та білосніжні лебеді — яскравий цьому приклад). Після завершення виставки столична влада оголосить райони-переможці, мовляв, кожна праця повинна бути оцінена. Потім квіткові композиції розберуть, квіти висадять назад у теплиці, де за ними доглядатимуть квітникарі — щоб наступного року створити ще кращі шедеври.
