Кавказька криза зробила свій вагомий внесок до вічних світових проблем. На часі особливо гостро постали нерозв’язані питання кордонів і міжнаціональних відносин, зневаженої гордості й боротьби за владу й вплив у глобальній політиці. У що може вилитися нагнітання пристрастей у відносинах Росії та НАТО, чи вплине цей конфлікт на надання Україні та Грузії ПДЧ, які механізму впливу на Кремль має Північноатлантичний альянс, «Дню» розповів постійний представник США при НАТО Курт ВОЛКЕР.
— Засідання міністрів іноземних справ у Брюсселі показало, що НАТО є дуже об’єднаним у своєму відношенні до ситуації в Грузії. Основні рішення, які були ухвалені на цій зустрічі — це повна підтримка припинення вогню, підтримка суверенітету та територіальної цілісності Грузії, рішення надати Грузії міжнародну допомогу, створити комісію НАТО—Грузія, яка буде сформована за зразком НАТО—Україна. Крім того, на зустрічі ще раз пролунало підтвердження рішення, прийнятого в Бухаресті, що Україна та Грузія будуть членами НАТО й про те, що питання про надання ПДЧ буде розглянуто у грудні. В Брюсселі ми висловили занепокоєння непропорційним використанням Росією військової сили на території суверенної країни. Це важливий набір рішень з боку НАТО, який створює рамковий напрямок ставлення блоку до ситуації. Вчора також відбулося засідання Північноатлантичної ради, яка розглянула шляхи виконання цих рішень. Крім того, наступного тижня відбудеться засідання комісії Україна—НАТО, на якому також будуть розглядатися ці рішення.
— Яка позиція США та НАТО щодо захисту територіального суверенітету Грузії?
— Росія все ще має вивести свої війська з Грузії. Грузія потребує якомога більшої підтримки. В цьому відношенні візит вашого Президента був важливим внеском у підтримку суверенітету та територіальної цілісності Грузії. Я також переконаний, що та допомога, яку ви надаєте Грузії, дуже важлива для країни. Я не хочу сказати, що на Північноатлантичній раді ми просто зібралися, відбули одну зустріч і вирішили всі питання, навпаки, ситуація продовжує розвиватись, ми маємо працювати над тим, щоб підтримати Грузію, щоб Росія виконала свої зобов’язання по виведенню військ. Нас також турбує долю народу Південної Осетії та Абхазії. Вони постраждали у цих військових діях. Але ми маємо більшу проблему, і це проблема надмірної реакції з боку Росії, це проблема її повномасштабних військових дій, навмисного руйнування цивільної інфраструктури, що викликало переміщення десятків тисяч біженців.
— На екстреному засіданні в Брюсселі лунали заклики до ведення більш жорсткого діалогу з Росією, про притягнення Москви до відповідальності. Які реальні міри покарання Альянс планує застосувати до Росії?
— Ми не намагаємось покарати Росію. Давайте повернемось до нашої цілі, ми хочемо працювати з Росією. Але щоб це було можливим, Росія повинна вивести свої військові сили з Грузії, поважати територіальну цілісність і суверенітет своїх сусідів і грати за правилами XXI століття. НАТО вирішило, що ми не будемо провадити справи, ніби нічого не сталося. Ми переглянемо ті стосунки, які ми маємо й вирішимо, що робити далі, але за умови, що Росія виведе війська, як це пообіцяв президент Медведєв.
— Чи має Альянс план дій на той випадок, якщо Росія не виведе свої війська, як це було обіцяно? Як у такому випадку НАТО впливатиме на Кремль?
— На мою думку, Росія все-таки турбується про свою репутацію перед світовим співтовариством. Їй важлива думка таких структур як «Велика вісімка», як ЄС, СОТ. Вона не хоче перетворитися на міжнародну парію, а секретар Райс напередодні якраз зазначила, що Росія все більше виглядає таким чином.
