Уже цілий тиждень суспільство гаряче обговорює різні думки з приводу випадку, який стався на Львівщині. Інформація про перевертання цистерн з жовтим фосфором має місце виключно в усіх ЗМІ, які досі не визначили причин нещасного випадку. Цікаво було б подивитись на певні журналістські розслідування щодо інциденту, та чи будуть вони? Те, що сталося, для когось є великою трагедією. Та, на жаль, подібних випадків останнім часом дуже багато. Згадати хоча б Чорнобиль — звичайна людська халатність, аварії на авіа-шоу, вибухи та завали на шахтах через невідповідність безпеки робочих місць...
Дуже жахливим і необдуманим є те, що вирішувати цю проблему призначили Олександра Кузьмука (колишнього міністра оборони), — людину, яка власноруч «збила» літак. Це, я думаю, те саме, що й поставити кішку охороняти сметану. На пропозицію Європи надати першу допомогу, виявити хімічну речовину та якось вилучити її, Нестор Шуфрич — міністр з питань надзвичайних ситуацій,— наголосив на тому, що в Україні все добре, що усіх необхідних засобiв уже прийнято. Швидше за все, він боїться того, що світ жахнеться, коли дізнається про екологічний стан України. В страшенній трагедії засвітився також і Микола Рудьковський — міністр транспорту та зв’язку України. Людина, на якій лежить важлива відповідальність, знаючи дороги в Україні та їх несправність, без усіляких сумнiвiв дозволила перевозити по них цистерни з небезпечним фосфором. (Білорусія відмовилась, а «Україні що вже втрачати? Чорнобиль пережили!») Ця речовина розкладається 30 днів, а хмара зі смогом швидко йде повз Житомирську область, Волинську, наближаючись до Києва.
Журналісти в цій справі мають бути дуже коректними. Бо від того, як подаватимуть інформацію, залежатиме життя вражених фосфором людей. На радіо «ляпнули» про другий Чорнобиль, що миттєво підняло паніку. Тому обережність в цій справі важливіша за все.