Історія Чудотворної ікони у Зарваниці сягає 1240 року, коли Київ потерпав від набігів татаро-монголів. Тоді один молодий чернець із Києво-Печерської лаври, рятуючись, прийшов на Західну Україну. Змучений і зранений, він зупинився, щоб спочити біля джерела, і заснув. Уві сні побачив Богородицю з двома янголами. Вона, усміхнувшись, доторкнулася до нього своїм омофором і «зарвала», тобто піднесла його. Коли чернець прокинувся, то перед ним була надзвичайної краси ікона Пресвятої Діви Марії. Омивши водою зі святого джерела свої рани, він оздоровився. У тій місцині й збудував монах каплицю для чудотворної ікони, а сам жив у печері. Так, за переказами, було засновано Зарваницький монастир і пішла назва села. З того часу чудотворне місце у Зарваниці все більше ставало духовним осередком русинів-українців. Серед тих, хто із вірою приходячи до Богородиці, зцілявся перед її Чудотворним Зарваницьким образом, був 1264 року князь Василько (Василь Романович, брат Данила Галицького). 1867 року Папа Римський Пій IX підніс Зарваницьку ікону до рівня загальновизнаних з правом проводити відпусти. 1740 року у Зарваниці з’явилася Чудотворна ікона Розп’ятого Спасителя.
У вихідні, 18—19 липня, на Всеукраїнську прощу, присвячену священичому покликанню, до Марійського духовного центру у Зарваниці Теребовлянського району Тернопільської області зібралося понад 80 тисяч прочан — з усіх регіонів нашої держави та з Італії, Іспанії, Польщі, Німеччини, Канади, Австралії, де є громади Української греко-католицької церкви. А також, як акцентував владика Тернопільсько-Зборівської єпархії Василь Семенюк, у цьогорічній Всеукраїнській прощі взяли участь вісімнадцять єпископів і архієпископів, понад триста представників чернецтва та понад тисячу священиків.
Серед прочан був і Президент України Віктор Ющенко разом із сім’єю. У вітальному слові Президент України наголосив на великому подвигу УГКЦ: «У найчорніші часи Українська греко-католицька церква стала опорою нації й береже цю місію досі. Цього року ми будемо відзначати 20-ту річницю виходу Української греко-католицької церкви з підпілля як один із актів-предтеч визволення самої України. І держава зобов’язана сказати і, безумовно, скаже про правдиву оцінку тих репресій, яких зазнала Українська греко-католицька церква разом з іншими українськими церквами», — зазначив Віктор Ющенко.
На подіумі у Марійському центрі на чудотворному місці відправили Архієрейську святу літургію. Відбулися божественні літургії й біля парафіяльної церкви, де знаходиться Чудотворна ікона Божої Матері, та в соборі Зарваницької Матері Божої.
— Ми сьогодні у цій святині в Зарваниці є свідками того, як через служіння священиків нарід підноситься, звільняється від своїх гріхів, примирюється з Богом, — зазначив під час проповіді владика УКГЦ, верховний архієпископ, блаженніший кардинал Любомир Гузар, наголошуючи на важливості священичого покликання.
Висповідавшись, прийнявши святе причастя, прочани набирають воду з цілющого джерела, над яким — фігура Богородиці, освяченого після божественної літургії. Освятили під час прощі й купіль Святої Анни.
Кожен, хто ступив на святу землю, відчуває невимовну радість.
— Проща — то велике дійство. Люди їдуть сюди, щоб оздоровитися, очистити душу, попросити в Бога прощення гріхів для своїх родин та милості й заступництва у Пресвятої Богородиці, — зазначають паломники. Записки зі своїми бажаннями прочани кидають у прозору скляну келію, де стоїть воскова фігура ченця, якому 1240 року явилася Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці.
