Днями за участю міжнародних структур та світових експертів відбулося два круглі столи, на яких обговорена ситуація в Україні з розв’язанням проблем Криму та кримських татар. У Києві відбувся конфіденційний круглий стіл, організований Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кнутом Воллебеком при співробітництві з Регіональним представництвом УВКБ ООН у Білорусі, Молдові та Україні та цілком присвячений питанням, пов’язаним «з прийняттям законодавства, що регулює права і статус осіб, депортованих за національною ознакою». А буквально перед ним у Брюсселі відбувся круглий стіл на тему «Крим — дорога вперед», що дав можливість світовим експертам обговорити кримськотатарську проблему в найширшому контексті, що дозволить згодом виділити найпріоритетніші напрями роботи для уваги спеціалізованих структур Європейського Союзу.
Як зазначала раніше керівник політичного департаменту генерального Секретаріату Ради міністрів Європейського Союзу Хельга Шмідт, зусилля меджлісу з метою активного залучення ЄС до розв’язання кримськотатарської проблеми, почали давати свої результати. Організатором круглого столу в Брюсселі виступив Європейський політичний центр, що є одним із найвідоміших і найвпливовіших наукових інститутів з питань проблематики ЄС у країнах Європи. У дискусії взяли участь Рефат Чубаров — президент Світового конгресу кримських татар, Андрій Веселовський — представник України при ЄС, Олександр Богомолов — президент Центру близькосхідних досліджень, а також експерти та дослідники низки комісій ЄС. За круглим столом ЄС у Брюсселі обговорені підходи та рекомендації, що можуть сприяти зниженню внутрішньої політичної нестабільності і напруження в Україні через нерозв’язаність деяких проблем Криму і кримськотатарського народу. Обговорювалися також відносини між Україною та Євросоюзом, НАТО і Росією, питання статусу кримськотатарського народу, і шляхи вирішення земельних проблем у Криму стосовно наділення кримських татар землею. Як розповів Рефат Чубаров, ще на стадії підготовки круглого столу він направив до організаторів пропозицію обговорити питання залучення країн-членів ЄС до розробки та реалізації спеціальних програм міжнародної допомоги в розв’язанні правових, соціально-економічних і гуманітарних питань, пов’язаних із поверненням, облаштуванням і відновленням прав кримськотатарського народу. «Український політикум сьогодні загалом не готовий вирішувати політико-правові аспекти облаштування кримських татар. І тут певний внесок могли б зробити європейські інституції, зокрема, шляхом залучення відповідних фахівців», — заявив Рефат Чубаров журналістам після круглого столу. Він також провів зустріч з депутатом Європарламенту Чарльзом Танноком від Великої Британії по лінії групи народних партій. Згідно з досягнутими домовленостями, вже в липні 2009 року до України приїде віце-президент Міжнародної групи з попередження криз Алан Делетроз (Alain Deletroz), який спланує роботу цього важливого міжнародного інституту ЄС відносно Криму та кримських татар.
Круглий стіл у Києві був організований Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Кнутом Воллебеком. У ньому взяли участь представники Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, низки міністерств і відомств України, громадських організацій і експертного співтовариства. Меджліс кримськотатарського народу був представлений його головою Мустафою Джемільовим і президентом Світового конгресу кримських татар Рефатом Чубаровим. Республіканський комітет АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян представляв заступник голови Юсуф Куркчі. Як експерти в роботі круглого столу взяли участь Еміне Авамілєва («Ліга кримськотатарських юристів»), Надір Бекіров («Фонд досліджень і підтримки корінних народів Криму»), Наталія Беліцер («Інститут демократії ім. П. Орлика»), Юрій Гемпель («Товариство німців Криму»), Ельвіра Зейтуллаєва (фонд «Сприяння»). У дискусії взяли участь Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин посол Кнут Воллебек, який крім вступного слова виступив із доповіддю «Визнання фактів депортації і визначення сфери застосування», Регіональний представник УВКБ ООН у Білорусі, Молдові та Україні Симоне Волкен зробив доповідь «Міжнародні стандарти і передова практика в питаннях відшкодування збитку/компенсації». Експерт Ради Європи Ільзе Брандс-Керіс виступила з доповіддю «Відновлення прав сукупності осіб, депортованих за національною ознакою», виступили також голова представництва Європейської комісії в Україні, посол Жозе Мануел Пінту Тейшеру, голова Державного комітету України у справах національностей і релігій Юрій Решетніков, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, народний депутат України Іван Попеску.
Кнут Воллебек зауважив, що міжнародне співтовариство приділяє велике значення необхідності прийняття в Україні законів, що регулюють права і статус кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані з Криму сталінським режимом, а зараз повертаються на свою батьківщину. Верховний комісар ОБСЄ Кнут Воллебек запевнив його учасників у тому, що узагальнені результати спільної роботи будуть направлені на адресу керівництва України, а також ляжуть в основу подальшої роботи всіх сторін з метою прийняття законодавства України, направленого на відновлення справедливості відносно постраждалих від депортації.
У зв’язку з тим, що зібрання під егідою ОБСЄ було оголошене конфіденційним, тобто таким, учасники якого взяли на себе зобов’язання не коментувати подробиці дискусії, дізнатися подробиці журналістам представляється практично неможливим, однак загальні підсумки круглого столу всі його учасники оцінюють досить високо.
— Круглий стіл у Києві був досить змістовним, — повідомив журналістам голова Фонду досліджень і підтримки кримських татар, експерт ООН Надір Бекіров. — У ході дискусії, що тривала не одну годину, представникам кримських татар вдалося детально розповісти про проблеми, які існують у народу, обговорювалися найгостріші питання, що непокоять кримських татар на сьогодні. Були досить добре позначені і проговорені існуючі проблеми, — резюмував Надір Бекіров.
Сьогодні практика роботи меджлісу і громадських формувань кримських татар побудована таким чином, що міжнародні контакти стали практично обов’язковим елементом для них. Рефат Чубаров та інші члени меджлісу останнім часом зустрічалися зі старшим радником Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Клеменсом Бюшером, радником із правових питань про бюро ОБСЄ в Україні Вінсентом де Граафом, співробітником з проектів офісу ОБСЄ в Україні Боб Діном, з політичним радником посольства США в Україні Коліном Клірі, з Надзвичайним і Повноважним Послом Австрії в Україні Маркусом Вукетічем та іншими дипломатами.
У травні нинішнього року делегація кримських татар у складі Айдера Мустафаєва від Фонду підтримки корінних народів Криму, Февзі Амзаєва — члена Міжнародної громадської організації «Бізім Кирим» і Алі Чабука — магістра університету «The New School» у Нью-Йорку взяла участь у роботі 8-ї сесії Постійного Форуму ООН з питань корінних народів. У ній брали участь представники Постійного Форуму ООН із прав корінних народів, місій ООН від України, Росії та Туреччини, а також представники громадських організацій і корінних народів. Членам Форуму була представлена комплексна інформація про кримських татар, їхнє сучасне становище і основні проблеми. Представники меджлісу звернулися до Форуму з проханням рекомендувати ООН і міжнародному співтовариству звернути більше уваги на необхідність вирішення вимог кримських татар. Від імені меджлісу кримськотатарського народу вперше за восьмирічну історію Постійного форуму був також проведений семінар на тему: «Кримські татари», де була представлена інформація про кримських татар: їхнє історичне походження і перспективи вирішення кримського питання. У результаті були не лише налагоджені контакти меджлісу з представниками міжнародних громадських організацій на рівні ООН і представниками інших корінних народів для можливої подальшої участі у спільних проектах, але й привернена увага практично всіх численних структур ООН до проблем Криму і кримських татар.
Між тим днями виповнилося вже 60 днів, як триває акція кримських татар біля Кабінету Міністрів України в Києві «проти земельного свавілля в Криму». На площі перед Кабміном пікетники провели мітинг, присвячений цій «ганебній для уряду України» даті: 60 днів Кабінет Міністрів демонструє не лише громадянам України, але й усій світовій спільноті свою недієздатність у вирішенні навіть найпростіших завдань. 60 днів кримські татари, які представляють 20000 сімей, вимагають дійових рішень від прем’єр-міністра України. 60 днів Юлія Тимошенко, уникаючи поглянути в очі народу, не входить до будівлі Кабінету Міністрів через парадний вхід, перед яким розвернутий пікет, — зауважили учасники мітингу. Вони також підкреслили, що не отримали відповіді на жодне письмове звернення до Кабінету Міністрів, що, на думку учасників акції, свідчить про безвідповідальність і недієздатність уряду України. Громадська організація кримських татар «Авдет» звернулася до прем’єр-міністра зі словами: «Або працюйте, або звільніть крісла для компетентніших людей»...
