Насичене подіями літо триває. Підводяться підсумки благодійних проектів, фестивалів, результатів незалежного оцінювання, а у книгарнях презентують новинки українських видавництв...
Анастасія ЮЛДАШЕВА, вчитель англійської мови:
— Результати зовнішнього незалежного тестування показують: діти несерйозно ставляться до навчання, недостатньо підготувалися до державних іспитів. Ми вивчаємо один із найважливіших предметів у сучасному світі — англійську мову — за старими підручниками, а на нові держава не виділяє гроші. Спеціалізовані класи закупають іноземні посібники коштом батьків. У учнів класів із не поглибленим вивченням англійської мови потім з’являються труднощі у вищих навчальних закладах, а самоосвітою ніхто займатися не хоче.
А добре те, що вчителі зараз у відпустці й нарешті можуть відпочити від складного навчального процесу.
Володимир ХЛУСОВ, отаман Садовського козацького Чорноморського куреня:
— Хорошим є те, що на даний момент нарешті вирішили заявити, що козацтво все ж таки існує. Це дуже важливо, особливо якщо врахувати, що Україна історично — козацька держава. Те, що зараз цю справу відновлюють, є безумовним плюсом. Саме завдяки козацтву сьогодні у навчальних закладах зокрема та у державі взагалі можна збудити в людях патріотизм, духовність. Тому що, побачивши, почувши, відчувши дух Козацтва, людина одразу змінюється на краще. Думаю, що в нашій країні ця традиція була, є й буде. Інша справа, що сучасне козацтво набуло нових форм. Але погано те, що держава не підтримує наші починання. Влада не може збагнути те, що є люди, які хочуть відновити давню традицію. Усе тримається й розвивається завдяки ініціативі окремих людей. До речі, ніяк не приймуть Закон про козацтво, а іноді опосередковано виказують думку, мовляв, «чи ви у солдатиків у дитинстві не награлися?». Це не дитячі ігри — це дорослі люди, які об’єдналися задля доброї справи.
Дар’я КАСЬЯНОВА, керівник проекту «Цій дитині потрібна родина» Благодійного фонду Віктора Пінчука:
— Фонд Віктора Пінчука планує й надалі продовжувати роботу над проектом, розвивати його та розширювати його географію. Ми виходимо за межі областей, в яких ми працювали з початку: Закарпаття, Крим, Луганська й Донецька область. Сьогодні ми вже працюємо в Житомирській, Дніпропетровській, Херсонській та інших областях. Головними досягненнями нашого проекту «Цій дитині потрібна родина» є те, що протягом цього року ми створили три дитячих будинки сімейного типу. Також в рамках програми було всиновлено 102 дитини. Можливо, це й не так багато, але ми чудово розуміємо, що тут перед нами постали конкретні долі дітей. Ми дуже багато з ними працювали, розміщували інформацію на сайті Фонду, де були написані короткі історії про дітей. Потім це їм допомагало, з ними починали працювати й соціальні служби. Проект дозволив налагодити зв’язок між різними регіонами України. Найчастіше люди, які всиновлюють дітей, живуть у інших областях, не там, де розміщений дитбудинок. Був випадок, коли усиновлювачка спеціально звернулася до нашого Фонду за допомогою. Вона живе у Києві, а дитину всиновила з Донецька. Ось така історія.
Ігор КАГАНЕЦЬ, головний редактор журналу «Перехід-IV»
— Варто звернути увагу на три події, на перший погляд, не пов’язані між собою. Спільним же є те, що, по-перше, вони водночас несуть як негатив, так і позитив. По-друге, вони характеризують посилення соціальної активності українців, підняття їхнього духу.
Перша подія: у Києві молоді українські патріоти відбили носа пам’ятнику комуністичному терористу на псевдо Ленін. Негатив у тому, що цей символ окупації України вже давно треба було демонтувати і цивілізовано розмістити в якому-небудь «парку комуністичного періоду». Позитив у тому, що тепер пам’ятник все ж таки демонтують. Так би мовити, краще пізно, ніж ніколи.
Друга подія: у місті Марганець від ножового поранення у серце помер 22-річний міліціонер Сергій Бондаренко. Це погано.
Третя подія: в парку ім. Т.Г. Шевченка Сімферополя проходили збори українських організацій і патріотів з нагоди святкування дня Конституції і дня народження Романа Шухевича. Більшість складали літні люди. Несподівано підійшла група чоловіків спортивної статури, які кинулися без розмов ламати прапори та бити літніх людей. Це дуже погано. Проте поблизу знаходились молоді українські патріоти, які активно захистили демонстрантів. Одеський сценарій Каурова-Маркова з побиттям українців не вдався. Міліція прийшла вчасно і затримала добряче побитих українофобів. Це позитив.
