Президент Естонії Томас Ільвес в інтерв'ю Бі-Бі-Сі (http:// news. bbc. co.uk/hi/russian) запропонував Росії подолати нинішню стадію взаємного обміну уколами. Кола від скандалу, що відбувся на V Всесвітньому конгресі фінно-угорських народів у Ханти-Мансійську в неділю, продовжують розходитися - і в російській пресі, й у коментарях політиків. Заголовки в російській пресі рясніють найсміливішими епітетами: «Чумовий діалог», «Скандал на фінно-угорському ґрунті», «Естонці відділилися від фінно-угрів». Як відомо, естонська делегація на чолі з президентом республіки Томасом Хендріком Ільвесом покинула залу засідань під час виступу голови комітету російської Держдуми з міжнародних справ Костянтина Косачова. Російський депутат у своєму виступі говорив про те, що «в Росії фінно-угорські народи не зазнають якихось принципово інших проблем порівняно з іншими народами, що населяють Російську Федерацію, як, наприклад, російськомовні громадяни в Естонії». Депутат також поскаржився на Європарламент, що певний час тому відреагував на побиття лідера марійців Володимира Козлова і не відреагував, коли, за висловом Косачова, минулого року в Таллінні під час квітневих заворушень було жорстоко побито місцевих мешканців-росіян, а одного росіянина вбито. Один із членів естонської делегації та голова організації «Фінно-Угрія» Яак Прозес вважає, що Косачов своїм виступом образив Естонську Республіку та її президента.
- Що ж, на вашу думку, трапилося на Конгресі в неділю?
- Там прозвучав вельми недоречний виступ, якому було не місце на такому заході й у такій атмосфері. І я вирішив, що главі естонської держави не слід вислуховувати подібний наклеп.
- Виступ Косачова став відповіддю на слова самого Томаса Ільвеса, які прозвучали днем раніше і були розцінені російським депутатом як «спроба політизувати угро-фінський процес». Особливе неприйняття у Косачова викликали слова естонського президента про те, що вибір на користь свободи й демократії у багатьох фінно-угорських народів ще не зроблено. Чи не здається вам, що ваш виступ викликав нерозуміння і найрізноманітніші інтерпретації?
- Мій виступ був класичним прикладом промови, що ґрунтується на принципах гуманізму. Я говорив про те, якою цінністю є всі культури, тобто якраз прямо протилежне тому, що, як мені здається, цьому виступу приписують. Ми не говоримо, що одна культура, яка існує в рамках власної держави, краща за ту, яка власної держави не має. Але якщо ставити за мету спотворити сенс сказаного, взяти з контексту дві пропозиції та навмисно витлумачити їх невірно, зробивши тим самим політичний жест, - безумовно, це можна зробити.
Але якщо прочитати мій виступ, то стане зрозуміло, що він ґрунтується на принципах гуманізму, в ньому зовсім немає політики. Я хотів дати філософське трактування цінності культурного різноманіття. І я вважаю, що якби цю саму промову прочитав на конгресі один із моїх колег, я не думаю, що в такому разі виникли б проблеми.
- Але чи звинувачувати лише одну зі сторін у тому, що сьогодні російсько- естонські відносини переживають не кращі часи?
- Мені здається, що дорікання з одного боку викликають дорікання з іншого боку, потім звучать взаємні звинувачення, і так далі. І мені здається, нам потрібно подолати нинішню стадію цього обміну уколами.
- Як це зробити? Можливо, особисте спілкування на найвищому рівні допоможе згладити гострі кути? Відомо, що ще першого дня роботи форуму ви зустрічалися зі своїм російським колегою. Помічник Дмитра Медведєва Сергій Приходько потім, щоправда, сказав, що «ми бачили й тепліші зустрічі».
- Я вважаю, це була дуже хороша зустріч. Безумовно, ми маємо багато тем для обговорення, і мине немало часу, щоб досягнути якогось рішення, але атмосфера на зустрічі була хорошою, націленою на розвиток відносин у майбутньому, і ми говорили про ті питання, які ми можемо почати вирішувати просто зараз. Я дуже задоволений результатами цієї зустрічі.
- Якщо враження від зустрічі з російським колегою залишилися тільки позитивні, чи не з'явилися у вас у такому разі ідеї щодо того, як розвивати відносини двох держав?
- Мені здається, що зараз найважливіше - це знизити напруженість риторики. Це перше. А відтак, після того, як ми подолаємо цю головну перешкоду (саме такі ситуації, коли пропозиція виривається з контексту і представляється тим, чим вона насправді не є), коли ми зможемо розмовляти одне з одним, тоді ми зможемо вирішити, яких заходів нам необхідно вжити.
