Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Про зміни в СП

Віктор НЕБОЖЕНКО: Я не вірю в якийсь хитрий хід, спеціальні схеми...
21 травня, 2009 - 00:00

Призначення на посаду голови Секретаріату Президента не змусило себе довго чекати. Підписавши указ про відставку Віктора Балоги 19 травня, Президент Віктор Ющенко того ж самого дня підписав другий указ, яким призначив на вакантне крісло Віру Ульянченко. Таким чином, тепер Віра Іванівна керує водночас Київською облдержадміністрацією, партією «Наша Україна» і Секретаріатом Президента. Але очолювати водночас адміністрацію Київської області і Секретаріату Президента Ульянченко, скоріш за все, довго не буде, тому тут слід чекати призначення нового губернатора Київщини. Всі ці перестановки в команді Президента явно свідчать про кардинальні зміни в його оточенні...

Помилкова позиція самоізоляції Віктора Ющенка від роботи Секретаріату призвела до того, що голова СП Віктор Балога практично самостійно визначав кадрову політику відомства, яке він очолював. У результаті канцелярія Президента перетворилася на канцелярію Балоги, де іноді ухвалювалися рішення, що явно дискредитували Віктора Ющенка. Яскравим тому підтвердженням є пропрезидентський блок НУ-НС, який нині являє собою «розбите корито». І не мала «заслуга» в цьому колишнього голови СП, оскільки саме з його членів він сформував свою партію «Єдиний центр». Питання про те, чому Президент терпів усе так довго, залишається відкритим.

Тепер нові призначення і, відповідно, нові надії як у партії «Наша Україна», так і в Секретаріаті Президента, і всі вони пов’язані з Вірою Ульянченко. Наскільки виправдаються ці надії для Президента, покаже час. Хоча, звертаючи увагу на саму посаду голови СП, слід зазначити, що вона при Президенті Ющенко ніколи не була технічною і завжди привертала на себе увагу, тому, навряд чи Віра Іванівна уникне цієї долі. Що означає призначення Віри Ульянченко на посаду голови Секретаріату Президента, і які перспективи цього призначення «День» запитав у експертів:

Вадим КАРАСЬОВ, політолог, директор Інституту глобальних стратегій:

— З усіх нинішніх посад Віри Ульянченко найважливішої є посада найближчого соратника і помічника Віктора Ющенка, причому за останні десять років. Останнє призначення Віри Ульянченко на посаду голови Секретаріату Президента означає одне — Віктор Ющенко робить ставку на багаторічних соратників, на повернення до своєї команди зразка 2000-х років, на збирання і збереження кадрового активу, з якими пов’язані найкращі політичні часи Віктора Ющенка. Йдеться не лише про повернення минулої слави команди Ющенка, але й про вироблення нового стилю політики, який повинен бути по-сімейному гармонійним, без зайвих суперечок і конфліктів. Ющенко, вочевидь, втомився від постійної генерації конфліктів у своїй команді, що переслідують його з початку його президентства.

Віра Ульянченко — самостійний політик, жінка з чоловічою волею, але при цьому вона дуже чутлива до побажань і настроїв персонального стилю Віктора Ющенка. Тому тут не повинно виникати коротких «замикань» і «загорянь», як це траплялося з трьома попередніми головами Секретаріату Президента. Я вважаю, що Віра Ульянченко зосередить свою роботу на трьох направленнях. Перший — це відновити, відродити, наново створити партію «Наша Україна», яка має легендарну історію, але зараз дуже смутно проглядається її майбутнє. Тут ставка буде зроблена на консолідацію президентського, ідеологічного, партійно-організаційного ресурсу. Можливо, йдеться й про тестування губернаторів на лояльність, оскільки в губернаторському корпусі є люди, призначені попереднім головою Секретаріату і які є членами партії «Єдиний центр». Звичайно, це дасть можливість «Нашій Україні» зайняти чітку ідеологічну та внутрішньоелітну позицію в електоральному секторі. Без партії у Президента не може бути ефективною політики, навіть в умовах нормального політичного процесу, не кажучи вже про стрес у політиці, що Україна спостерігає останні роки. Без партії не може бути успішної участі в електоральній кампанії, йдеться навіть не про перемогу, а про освоєння електоральних позицій наступного виборчого циклу Віктора Ющенка, незалежно від того, на яких позиціях він буде перебуватиме. Тому сильна партія — це і сильна фракція в парламенті, і машина агітації, і реальний піар, і оператор політики Президента.

Другий — це знизити градус напруженості і конфліктні заряди у відносинах між політичними конкурентами і навіть опонентами. Йдеться, передусім, про відносини між Ющенком і Тимошенко, між Ющенком і Яценюком. У Віри Ульянченко кровні відносини і з Тимошенко, і з Яценюком. Останнього саме Віра Іванівна й привела у велику політику та президентську команду. Третій момент пов’язаний із особливою договороспроможністю Віри Ульянченко у відносинах із великим бізнесом. Що потрібно великому бізнесу? — Йому потрібні гарантії збереження промислових і загалом економічних активів, що є імперативом в умовах економічної кризи, тобто знецінення капіталів національної буржуазії, що формується. Ці гарантії можуть забезпечити кілька претендентів: Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк і Віктор Ющенко. Унікальна позиція Президента, бо роль гаранта для українського бізнесу він може виконати внаслідок свого особливого геоекономічного чуття, яке він продемонстрував у підготовці Брюссельського меморандуму щодо ГТС. Над реалізацією цього «чуття» й працюватиме Віра Іванівна. Те ж саме стосується і середнього бізнесу, бо в кого повірить бізнес, той і переможе на виборах.

Для того, щоб виконати поставлені завдання, Вірі Ульянченко потрібно чітко їх визначити і підібрати команду для їхньої реалізації. Необхідні люди лояльні та одночасно професійні. Головне завдання Ульянченко — відповідально закінчити перший термін президентства Віктора Ющенка і виграти другий електоральний мандат. Політика — це не лише зіткнення воль, але й постійне вольове напруження на межі можливого і неможливого. Тому від цього й залежатиме реалізація всіх завдань, що стоять перед Вірою Ульянченко.

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Центру соціальних досліджень «Софія»:

— Віра Ульянченко стане чудовим сервісним обслуговуванням на адміністративній кухні Віктора Ющенка. Віра Іванівна зарекомендувала себе як спокійний губернатор і успішний менеджер, але в політиці — це компромісна постать.

Віра Ульянченко на посаді голови президентського Секретаріату — це комфорт для Віктора Ющенка. Вона є фігуранткою політики кулуарного типу, людиною, котра не має жодних політичних амбіцій. Одним словом, вона не креативний політик. Це, вочевидь, і знизить активність Віктора Ющенка. Сам прихід Ульянченко до Секретаріату Президента я розцінюю як завершення президентської кар’єри Віктора Ющенка.

Віталій БАЛА, директор Агенції моделювання ситуацій:

— Насправді я думав, що Президент буде більш креативним. Несподіванки не було, тому що 99 відсотків експертів і журналістів першим у переліку претендентів називали прізвище Ульянченко.

Віра Іванівна, можливо, хороший виконавець і хороший організатор. Але сама вона завдання ставити не може й генерувати ідеї вона не зможе. І пропонувати якісь варіанти розвитку й руху Президента вона також не зможе.

Які вона має завдання? По-перше, я гадаю, трохи «відбілити» Президента. По-друге, використати інструментарій, який створював Балога, щоб партія «Наша Україна» якимось чином спробувала потрапити до парламенту, якщо у неї це, звісно, вийде. І третій можливий сценарій — це наступник Ющенка в особі Яценюка.

Прихід Ульянченко — це пом’якшення падіння Ющенка, яке його чекає.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

— Я гадаю, в Ульянченко зараз з’явиться велика проблема, постане питання: як будувати стосунки із самим Ющенком? Бути їй самостійною фігурою чи погоджуватися з ним, говорити все, що він хоче? Більшість експертних версій сходяться на тому, що Ющенко оточує себе людьми, які не суперечитимуть йому ні в чому. Але я не думаю, що в нього такі жорсткі політичні проблеми, щоб позбавлятися тих людей, які можуть мати свою самостійну точку зору. Тим паче слід віддати належне Балозі, який, за всієї несподіванки його рішень, зробив усе, щоб не залишити якихось політичних ресурсів своєму наступникові.

Із Балогою було важко спілкуватися, бо він вимагав рівності, він розглядав себе як велику людину, а у Віри Іванівни цього немає. Вона просто виконує якесь завдання, тому вона на цій посаді. Я не вірю в якийсь хитрий хід, спеціальні схеми, їх уже не буде. Насправді, залишаться двоє на політичному небосхилі — це Тимошенко і Янукович. І вони вже якось з’ясовуватимуть стосунки. Швидше за все, це буде схоже не на президентську кампанію, а на російську рулетку. Швидко, рішуче і з великими неприємності для сторони, що програла.

Можливо, головна функція Віри Іванівни — зробити більш-менш гідну евакуацію Ющенка з посади Президента, щоб він і надалі залишився в політиці.

Іван КАПСАМУН, Олена ЯХНО, «День»
Газета: 
Рубрика: