Нинішній термін Європейського парламенту швидко добігає кінця. За два тижні парламент закриється більше ніж на два місяці, щоб відновити роботу з новим складом парламентаріїв від 27 держав-членів Європейського Союзу. Його п’ятирічна робота майже закінчена, — це добрий час, аби озирнутися назад і оцінити, що було досягнуто й де ми досягли успіху.
Вступ Польщі до Європейського Союзу був часом тестування й кривої для вивчення членами Європейського парламенту. Як і інші новачки, ми, втім, швидко зрозуміли, що були такими ж спроможними й ефективними, як і наші досвідчені колеги. «Стара гвардія», у свою чергу, швидко подолала своє первинне упередження й навчилася цінити наш внесок і наш досвід. Не є таємницею, що найцінніші уроки для України на Європейському форумі дають польські європарламентарії, які дуже добре знають, як це, належати Європі географічно й історично й усе ж таки не отримувати дозволу жити в «європейській мрії».
Але це може швидко змінитися, оскільки Європейський Союз прагне посилити свої відносини з Україною. Так само, як нинішньому Європарламенту припишуть забезпечення України увагою ЄС через численні високопрофесійні дипломатичні місії та ініціативи співпраці, новий парламент, сформований після червневих виборів, повинен буде ще більше присвятити себе фундаментальному принципу Європейського Союзу — звертатися до всіх європейців, незалежно від історичних вододілів і встановлених сфер інтересів. Я вважаю, що це відбуватиметься доки у новообраного Європейського парламенту та Києва вистачатиме політичного бажання, щоб підтримувати цей курс.
За останні п’ять років розширений Європейський парламент за своєю важливістю зріс на міжнародному форумі, стаючи головним гравцем у світовій політиці. При цьому він завжди намагався бути ніжним гігантом, близьким до людей, яких представляв. У той час як Європейська комісія має репутацію «закоренілої» бюрократії, послужний список Європейського парламенту складається з уміння слухати своїх виборців і сприяти тому, щоб їхні голоси було почуто. Під час останнього терміну Європейський парламент прийняв багато соціально важливих ініціатив, що стосуються всіх суспільних сфер, від зменшення взаємних обвинувачень (спільне рішення) до гарантування ширшого доступу до структурних фондів для найбільш нужденних європейців. Незважаючи на всі його помилки й недоліки, він намагався бути парламентом Людей, від Людей і для Людей.
Поглиблення економічної кризи вимагає вживати термінових заходів щодо вирішення невідкладних суспільних потреб, і парламентські претенденти готуються до розв’язання цих проблем. Усі ми хочемо сильної й при цьому жалісливої Європи, зони безпеки за часів економічного й політичного сум’яття. Червневі вибори визначать напрямок, який обере Європейський Союз на наступні п’ять років, можливо, найважливіший час у його історії. Перш ніж передвиборна боротьба розпочнеться всерйоз, ми повинні зупинитися й замислитися, який шлях ми подолали. Попереду чекає нова дорога.
