ЄС застеріг Україну від вступу до Митного союзу
Європейська комісія пояснила Україні неможливість одночасного вступу до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном і створення зони вільної торгівлі з ЄС. Про це заявив заступник генерального директора Генерального директорату «Європейська політика сусідства» Єврокомісії Хьюг МІНГАРЕЛЛІ, виступаючи на засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту 7 квітня. «Якщо Україна повинна буде долучитися до цього Митного союзу, стане надзвичайно складно для цієї країни сформувати зону вільної торгівлі з ЄС. Оскільки формування Митного союзу означатиме, що Україна приєднається до спільних зовнішніх тарифів з трьома країнами, торгівля яких із ЄС дуже мало лібералізована. І, боюся, ми опинимося у глухому куті», — сказав він. «Із нашого боку, ми абсолютно відверті з українською владою щодо можливих наслідків», — додав представник Єврокомісії. Разом із тим він припустив, що країни, які хочуть бачити Україну членом Митного союзу, розуміють можливі наслідки такого кроку для Києва. Як повідомлялося, Україна та ЄС розпочали переговори про нову базову угоду 5 березня 2007 року, а переговори про створення зони вільної торгівлі — 18 лютого 2008 року. На саміті Україна-ЄС 9 вересня 2008 року було вирішено, що нова угода матиме назву «Угода про асоціацію», і включатиме в себе створення зони вільної торгівлі.
Росія та США підписали новий договір про СНО
Президенти Росії та США Дмитро Медведєв і Барак Обама підписали вчора у Празі новий договір про СНО. Угода є об’ємним (понад 160 сторінок) пакетом документів, до якого входять власне Договір, статті, які конкретизують його, і Протокол, який прописує порядок його виконання і є невід’ємною частиною Договору та має рівну з ним юридичну силу, а також Додатки до Протоколу, які додатково деталізують положення угоди. Деякі додатки не входять до підписного «пакету», і тому можуть «доводитися» експертами й після підписання. З метою забезпечення життєздатності та ефективності Договору та вирішення будь-яких неясних моментів, пов’язаних із його здійсненням, створюється спеціальний орган — Двостороння консультативна комісія. Положеннями Договору передбачається, що кожна зі сторін скорочує й обмежує свої СНО так, щоб за сім років після набуття ним чинності і надалі їхні сумарні кількості не перевищували: — 700 одиниць для розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), балістичних ракет підводних човнів (БРПЧ) і важких бомбардувальників (ВБ); —1550 одиниць для боєзарядів на них; — 800 одиниць для розгорнутих і нерозгорнутих пускових установок МБР і БРПЧ, а також ВБ. «У цілому можна констатувати, що новий договір є повноцінним, збалансованим документом, який повною мірою відповідає інтересам національної безпеки Росії. Він не створює переваг для будь-якої зі сторін, і тому немає підстав говорити, що завдяки Договору хтось виграв, а хтось програв. Головне — досягнутий прийнятний для обох сторін компроміс, і від цього в явному виграші і двосторонні стратегічні стосунки, і міжнародна стабільність, і безпека в цілому», — відзначили напередодні в прес-службі Кремля.
Мішель Обама ділиться досвідом боротьби з ожирінням
Перша леді Мішель Обома провела в середу форум з дитячого ожиріння з учнями в їдальні Білого дому. У цьому форумі, який транслювався по телеканалу C-Span, взяли участь учні середніх шкіл Вашингтону, а також учасники кіноконкурсу StudentCam компанії, документальні фільми якої висвітлюють питання боротьби з дитячим ожирінням. Здоров’я дітей, зокрема боротьба з ожирінням стала головною темою Мішель Обами, як свого часу для Ненсі Рейган кампанія боротьби проти вживання наркотиків. Перша леді розповіла дітям, що її пристрасть до цієї проблеми виходить з її досвіду як матері. Вона відзначила, що звички сім’ї щодо здоров’я були невиправними, допоки педіатр не застеріг її щодо потенційно небезпечних наслідків для здоров’я. У відповідь на це Обама пішла простим шляхом, додавши більше фруктів та овочів до дитячої дієти й обмежила десерти, а також час перегляду телепередач.
