Український тиждень моди підпорядкувався ритму глобального світового подіуму. В європейському фешн-календарі Київ стоїть у черзі відразу після Паризького тижня моди, якому передують Нью-йоркський, Міланський, Лондонський. Отже, головна українська модна подія стартує тоді, коли слово головних європейських фешн-столиць уже повисло в повітрі, а яким буде найзапитаніший образ наступної осені-зими, вже відомо. Українські тенденції відповідають світовим взаємністю, але серед наших талантів усе більше з’являється тих дизайнерів, які, певним чином орієнтуючись на тенденційність, передусім підпорядковані своїй індивідуальності, своєму світогляду, своєму рівню розуміння світу. Адже тенденції — річ, по суті, доволі умовна, і насправді лише від рівня дизайнера залежить, як він інтерпретує, приміром, актуальну мілітаристську тему. Варіантів тут існує безмежна кількість. І десь у вирі цієї творчої безмежності мода й наближається до мистецтва.
Перший день-відкриття на Українському тижні моди традиційно вважається «ударним». Саме цього дня серед гостей показів найбільше публічних осіб. І саме тоді свої колекції традиційно представляють корифеї українського подіуму. Зокрема, Лілія Пустовіт та Вікторія Гресь.
Останнім часом до них приєдналася також Ольга Громова, яка, повернувшись на модну арену після кількарічної перерви, одразу потрапила в «першу лігу».
26-й Український тиждень моди опинився в дуже своєрідному та показовому подієвому обрамленні. З одного боку, відкриває його показ Лілії Пустовіт (нагадаємо, що саме її творчістю сьогоднішня українська мода великою мірою визначена та зумовлена), особливий не лише бездоганною якістю одягу, а й особливою енергією та атмосферою, а закриватиме благодійний проект, ініційований УТМ та фондом «АНТИСНІД». Звичайно, протягом тижня, який спливає між цими подіями, не бракує ні сміливих експериментів, ні відвертого епатажу, ні провокацій, але саме початок і завершення УТМ є для нього показовими. Бо, з одного боку, багато хто з українських дизайнерів поступово стає «річчю у собі», а з іншого — УТМ все більше заглиблюється в суспільні процеси, але не безпомічно розчиняється в них, а, вцементовуючись, тягне їх уперед і вгору.
ОДУХОТВОРЕНІСТЬ І МАВП’ЯЧІ ГРИМАСИ
Цілком можна зрозуміти тих, хто звик ставитися до моди скептично. Адже вона дає немало приводів для такого сприйняття. Але тим, хто категорично відкидає все, що стосується сфери «фешн» як обмежене, варто остерігатися власної короткозорості. Бо, звертаючи увагу на модні тенденції, можна побачити не лише те, у що будуть одягнені модниці наступного сезону, а й певною мірою діагностувати стан суспільства, в якому творить той чи інший дизайнер. Але тільки той, хто не втомлюється розвивати себе, хто цікавляться світом — і навколишнім, і своїм внутрішнім.
Дизайнер Федір Возіанов, так само як і його остання колекція, говорить про «закритість, зосередженість та роботу над собою» як головні сучасні стани. Про це говорять і кольори колекції: самозаглиблений чорний, філософський та замкнений сірий. Цікаво, що подібний умонастрій пронизує й нову колекцію Лілії Пустовіт, натхненням для створення якої слугувало каміння — той герой оточуючого світу, який для нас є занадто звичним, а тому зазвичай залишається недооціненим. Каміння продиктувало саме той самозаглиблений (що може бути більш самозаглибленим, аніж тисячолітні гори?) настрій, а заразом і кольорову гаму — неквапну та замислену — від вугільного чорного до «порослого мохом» зеленого. Образи, як завжди у Лілії Пустовіт, вкрай жіночні та навіть беззахисні, але в них відчутна буквально кам’яна твердість в намірі усвідомити сутність речей та світу.
Піднесеною до абсолюту здалася колекція Ірини Караван, очевидно, одна з найвидатніших цієї весни. Зазвичай різнобарвна та безпричинно-радісна Каравай раптом перетворилася на одухотворену та ледь не набожну завдяки натхненникам — архітектурі стародавнього Києва та Софії Київській. Вкрай складна колекція, але без будь-яких надлишкових і нав’язливих деталей вона видається бездоганною. У ній монохромність кольорів «Небесного Царства» — чистий білий та просвітлений блакитний, уже знайома нам самозаглибленість, — у сірій гамі та простому силуеті. Чистий, врівноважений образ.
Але це тільки одна сторона взаємодії моди та мистецтва. На другій стороні модної медалі мистецтво демонструє свої мавп’ячі гримаси. Так, у рамках Тижня моди проект «B.A.D.» за участю відомого контемпорарі-художника Іллі Чічкана представили дизайнери Світлана Бевза та Ольга Альонова. За словами авторів проекту, його концепція полягає в єдності світів мистецтва та моди. В його основі — розроблені дизайнерами футболки, чоловіча та жіноча, на яких у якості принтів використані мавпи, що стали прикметними для творчості Чічкана.
В Ірини Караван бачимо єднання моди та архітектури, у проекті «B.A.D.» — моди та живопису, але попри те, що в обох випадках задіяне, як видається спершу, високе мистецтво, на виході бачимо зовсім різні ефекти.
МОДА У КРИЇВЦІ
На відміну від сфери найвищої, політичний Олімп для української моди завжди був цілком у зоні досяжності. Про це традиційно свідчать перші навколоподіумні ряди, на яких ніколи не бракує політиків. Але до втручання питань суспільно-політичних у творчий процес досі справа не доходила. Якщо, звісно, не враховувати кризу, яка декілька сезонів тому увірвалася в модний світ разом із відповідними написами на футболках від Олексія Залевського. Цього разу аж двоє наших дизайнерів замахнулися на теми непрострі та контраверсійні. Олена Даць пов’язала колекцію з НАТО, а Оксана Караванська — з УПА.
Ініціатором «Євроатлантичної колекції» Олени Даць став Інститут світової політики, який прийшов до висновку, що тема НАТО дещо залежалася в тісних чиновницьких кабінетах, а тому потребує свіжого неполітичного погляду. На тему колекції вказували передусім аксесуари з використанням чотирикутної зірки (що зображена на прапорі Альянсу). Але була тут і більш тонка символіка — двостороння тканина, що символізує два боки сприйняття теми НАТО: блакитний — реальне (адже цей колір відповідає кольоровій гамі Альянсу) та чорний — стереотипне.
— Просування до євроінтеграції має різні виміри, — зазначив у коментарі «Дню» екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко, що став одним із гостей показу. — І це — один із таких вимірів. Адже немає потреби говорити на тему НАТО тільки прямо, потрібно шукати інші цікаві форми, через які можна дохідливо та доступно її показати.
— Сьогоднішня подія справді далека від політики. І саме тому вона сприятиме більшому розумінню того, що таке НАТО, — сказав «Дню» посол Грузії в України Григол Катамадзе.
Невдовзі Інститут світової політики має намір організувати аукціон, на якому буде продано 10 ексклюзивних вбрань із «Євроатлантичної колекції». А на виручені кошти декілька студентських лідерів відвідають штаб-квартиру НАТО та Європейську комісію.
Іншим виявом небайдужості подіуму до того, що відбувається в країні, стала колекція Оксани Караванської, яку дизайнер присвятила військовій романтиці УПА. Звичайно, щодо якості розкриття теми в колекції дизайнера сперечатися можна. І сперечатися варто. Як і щодо того, на «плюс» чи на «мінус» спрацьовує така дещо спрощена інтерпретація цієї теми. Але сам факт того, що «легковажна» мода намагається заповзти в зовсім не ѓламурні криївки та шукає своїх еталонів військової романтики у своїй же хаті (відкинувши Демі Мур та Солдата Джейн), це вже є «зеленим сигналом», який свідчить: крига скресла. Тепер — тільки вперед і вгору!
Сьогодні 26-й Український тиждень моди завершується. Заключним у його основній програмі стане спільний проект Ukrainian Fashion Week та Фонду Олени Франчук «АНТИСНІД». До благодійного дефіле долучать свої творчі сили майже всі українські дизайнери-учасники УТМ. Нагадаємо, що загалом у рамках UFW свої колекції представили понад 40 дизайнерів, серед яких як українські, так і закордонні імена. Детальніше про головну модну подію країни та тенденції, що пропонують дизайнери на сезон осінь-зима 2010—2011рр. читайте в найближчих номерах «Дня».
