Схоже, що в ЄС і в Україні все більше розуміють взаємопов’язаність і важливість однієї сторони для іншої та навпаки. Також зростає розуміння того, що повинна зробити кожна сторона для того, щоб інтеграція України в ЄС відбувалася якомога швидше. Разом із тим, з боку об’єднаної Європи, куди прагне вступити Україна, мова йде про те, що українська влада має конкретними діями доводити поступ у боротьбі з корупцією, поліпшувати бізнес-клімат і забезпечувати політичну стабільність. Черговим підтвердженням цього стали дискусії між українськими та європейськими представниками на третьому форумі «Європа — Україна», який проходив у Києві з 25 по 27 лютого.
Схоже, і криза сприяє взаєморозумінню між ЄС та Україною. Як відзначив у ході дискусій на форумі голова делегації Європарламенту зі зв’язків з Україною євродепутат Адріан Северин, Євросоюз має розглянути питання щодо надання спеціального пакету допомоги Україні. Як стало відомо, таку думку підтримує чимало євродепутатів, які вважають, що наслідки кризи в Україні можуть спричинити великі виклики для ЄС.
ЄВРОПЕЇЗАЦІЯ
Пан Северин вважає, що ключем для наближення України до Європейського Союзу є модернізація, політична консолідація і європеїзація країни. Разом із тим, він звернув увагу на появу в ЄС викликаної кризою тенденції до націоналізму, що не сприятиме вирішенню проблеми. Виходом із кризи, підкреслив євродепутат, може бути лише європеїзація країн Європи, подібно до того, як свого часу канцлер Гельмут Коль закликав до європеїзації Німеччини.
Депутат німецького парламенту Герт Вайсскірхен, який відвідує Україну з середини 1990-х років, звернув увагу на те, що українська держава не використовує можливостей, які дає європеїзація, не здійснює реформ. Він застеріг, що таке зволікання з проведенням реформ призводитиме до того, що ці процеси ставатимуть ще боліснішими.
Віце-прем’єр-міністр України у справах європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Григорій Немиря переконаний, що політична інтеграція України в ЄС може відбутися лише після економічної. Саме через слабкість економічного якоря, наголосив він, ми не наблизилися до Євросоюзу. За його словами, ми не маємо інтенсивних економічних стосунків з ЄС, а також стратегічних інвестицій з боку євроспільноти.
Немиря вважає, що Україна має все більше розвивати з ЄС секторальне співробітництво, створювати з Євросоюзом спільні простори на кшталт авіаційного, енергетичного та безвізового. На його думку, «Східне партнерство» також може наблизити Україну до ЄС, якщо ця програма фінансуватиметься і пропонуватиме різні інструменти.
Тим часом член британського парламенту, голова міжпарламентської групи «Велика Британія — Україна» Джон Гроган вважає, що для досягнення успіху на шляху інтеграції в ЄС Україна має навести лад у своєму домі та більше використовувати українську діаспору для просування своїх інтересів в ЄС і формування іміджу за кордоном.
НОВА ФІЛОСОФІЯ
Характерно, що українські урядовці досить позитивно ставляться до тих програм та інструментів, які пропонує нашій країні ЄС. Заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлисеєв вважає, що нова Угода про асоціацію з ЄС — не політична абстракція. Угода базується на новій філософії і є свого роду дорожньою картою, яка допомагатиме в майбутньому стати членом ЄС і, до того ж, включатиме положення про суверенітет та територіальну цілісність України, наголосив замміністра.
«95 відсотків роботи має бути зроблено в Україні. Ключі до інтеграції України в ЄС лежать тут, в Україні. Якщо ми будемо успішними в проведенні реформ, ми станемо членами ЄС», — відзначив Єлисеєв. А для цього, додав він, нам необхідно адаптувати європейське законодавство і потрібні люди, які будуть його імплементувати.
Голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк, який свого часу негативно ставився до Європейської політики сусідства, вважає позитивною ініціативу «Східне партнерство». Водночас він зауважив, що багато в чому успіх польсько-шведської ініціативи залежатиме від того, як вона буде фінансуватися. Відомо, що на шість країн, охоплених партнерством, до 2013 року передбачено виділити 230 млн. євро. Тим часом, додав екс-міністр, Сербія на рік отримує 200 млн. євро, а Туреччина — відповідно 800 млн. євро.
Заступник міністра закордонних справ Чеської Республіки, яка головує в ЄС, Томаш Пояр радить українським переговірникам звернути увагу на процеси, які відбуваються у балтійських країнах. «Багато можна навчитися з переговорів щодо торгівлі, бізнесу, які проводили ці країни з ЄС», — підкреслив чеський замміністра. Він нагадав, що зона вільної торгівлі CEFTA зробила для інтеграції більше, ніж співпраця в рамках Вишеградської групи. Тому, підкреслює пан Пояр, Україні потрібно робити акцент на створені зони вільної торгівлі.
А депутат німецького парламенту Райндер Штеенблок наголошує на необхідності чіткого виконання Україною Копенгагенських критеріїв. Разом із тим, він вважає, що Євросоюз має давати Україні «пряника» не в кінці шляху, а після виконання чергових етапів чи приєднання до європейських організацій. Окрім того, на думку депутата, потрібна нова стратегія підтримки нових проектів з Україною, створення структур, зокрема для боротьби з корупцією.
Литовський парламентарій Відас Гедвілас вважає, що ЄС повинен підкреслювати, що Україна є стратегічним партнером, і сприяти успішній інтеграції України до євроспільноти. На думку депутата, Євро-2012 є можливістю для політичної та суспільної консолідації, залучення інвестицій та завоювання довіри з боку ЄС.
Депутат шведського парламенту Андерс Бернгтссон звернув увагу на те, що Україна повинна намагатися показати, що вона може дати ЄС. Окрім цього, додав він, у будь-якому куточку України люди мають розуміти, що означає бути громадянином Європейського Союзу.
Слід зазначити, що на форумі багато говорилося про необхідність подолати в Україні корупцію, зробити більш сприятливим діловий клімат і забезпечити в країні політичну стабільність. А відповідей на ці питання так ніхто й не почув. Українці чули заклики деяких політиків до наведення порядку в країні. Але, мабуть, кожен із політиків розуміє це по-своєму. Мабуть, краще замість розмов про наведення порядку запропонувати конкретні програми, ухвалити відповідні закони й демонструвати, що слова уряду не розходяться з його діями. Відтак потрібно європеїзувати Україну не на словах, а на ділі.
