У польських політичних колах дають досить стриману оцінку результатів зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО, яка відбулася 19— 20 лютого в Кракові. Серед представників правих і лівих політичних сил домінує думка, що саміту міністрів оборони бракувало конкретики. Таку думку висловив, голова комісії з питань оборони Сейму, колишній віце-міністр оборони Януш Земке. «На цій зустрічі постало нове складне питання як визначення головних напрямків діяльності НАТО із збільшенням уваги на енергетичну безпеку і боротьбу з кібертероризмом. Це цілком слушні ідеї, але на жаль справа не дійшла до конкретного їх оформлення», наголосив в інтерв’ю РАР пан Земке, який є представником лівих сил у Сеймі. З іншого боку він відзначив важливість проведення цього міністерського саміту саме в Польщі й розгляду на ньому питання розширення НАТО з перспективою включення до Альянсу України та Грузії.
Про брак конкретики і навіть кризу в Північноатлантичному альянсі говорив заступник комісії із закордонних справ Сейму, представник партії «Право і Справедливість» Павел Коваль. На його думку, стратегія та місія НАТО вичерпали себе і тепер Альянсу потрібно випрацювати нову стратегію відносин з Москвою. «Росія дезавуює роль НАТО і блокує політичне розширення НАТО з включенням нових членів», — наголосив пан Коваль. Водночас він вважає, що польська дипломатія повинна активніше підключитися до розробки нової концепції Альянсу і тверезо оцінити роль НАТО в Центральній та Східній Європі.
На думку заступника керівника правлячої партії «Платформа Обивательська», члена комісії сейму з питань оборони Гжегожа Дольняка, краковські розмови міністрів оборони країн-членів НАТО показали, що існує потреба оживлення структур і цілей Організації Північноатлантичного договору. Він також поділяє думку щодо необхідності вироблення нової стратегії співпраці з Росією. «Це має бути двостороння стратегія: з одного боку рішуча оборона членів НАТО від загроз і нераціональної поведінки Росії, а з іншого співпраця, якщо Росія веде себе раціонально», зазначив пан Дольняк.
Тим часом міністр оборони Польщі Богдан Кліх вважає, що дводенний міністерський саміт принесе країні добрі наслідки. «На мою думку, завдяки цій зустрічі зросла наша позиція як в Північноатлантичному Альянсі, так і серед країн, які беруть участь у міжнародній операції в Афганістані» — відзначив польський міністр на прес-конференції в Кракові.
За його словами, на квітневому саміті Альянсу повинна бути розглянута нова стратегія відносин між НАТО і Росією. «Союзники мають дати відповідь на запитання, що робити з довірою, якої зараз немає у відносинах між двома сторонами. Росія повинна працювати над відновленням довіри до себе, яка була драматично підірвана під час вторгнення в Грузію», відзначив пан Кліх.
Польський міністр також вважає, що Україна при підготовці першого національного річного плану, який є інструментом інтеграції країни з Північноатлантичним альянсом, повинна реалістично оцінювати свої можливості реформування армії. «Справа не в тому, аби будувати міражі, а застосовувати інструменти, які будуть корисними для наближення України та Грузії до НАТО», — сказав голова оборонного відомства Польщі після засідання комісії Україна—НАТО. Зі свого боку, генеральний секретар НАТО Яаап де Хооп Схеффер також наголосив на необхідності фінансування реформ в армії для наближення інтеграції країни з Альянсом, незважаючи на кризу. «Міністри закликали Україну докладати необхідних зусиль, у тому числі, за рахунок відповідного ресурсного забезпечення, хоч би це було складно, оскільки неефективна і неадекватна підтримка оборонного сектору в перспективі обійдеться набагато дорожче», — сказав генсек після засідання комісії Україна—НАТО.
Тим часом керівник військового відомства США Роберт Гейтс запевнив, що Україні не варто непокоїтися з приводу того, що нова адміністрація Обами відмовиться від рішення, визначеного на квітневому саміті Альянсу, який передбачає, що Україна в майбутньому стане членом НАТО. За словами американського міністра, нова адміністрація не буде дуже сперечатися з тим шляхом, який було закладено в грудні минулого року на зустрічі міністрів закордонних справ. Нагадаємо, що на грудневій зустрічі в Брюсселі міністри підтвердили рішення бухарестського саміту й визначили новий інструмент наближення України до Альянсу — щорічний цільовий план.
«Ми тепер рухаємося в цьому напрямку. Щорічний цільовий план, який готується українцями, є важливим кроком на цьому шляху. Я вважаю, на грудневій зустрічі міністрів закордонних справ стало зрозуміло, що попереду довга дорога, і що також існує потреба в єдності поглядів в українському уряді щодо наступних кроків, не кажучи вже про ресурси для модернізації Збройних сил України», — наголосив Гейтс на прес-конференції.
Слід зазначити, що в Кракові журналісти порушували питання щодо кандидатури майбутнього генерального секретаря НАТО. Це пояснюється зокрема тим, що серед претендентів на цю посаду називають нинішнього міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, датського прем’єр-міністра Андерса Расмуссена та міністра оборони Канади Пітера Маккея.
Голова Пентагону не дав прямої відповіді на це запитання, чи готова американська адміністрація підтримати кандидата на посаду генсека НАТО від молодих членів Альянсу з Центральної Європи чи все таки схилятиметься на користь кандидатури датського прем’єр-міністра. «Я дуже поважаю прем’єр-міністра. Я також дуже поважаю міністра оборони. Але існує багато здібних людей і я сподіваюсь, що ми вирішимо це питання до саміту НАТО, на якому і буде досягнуто згоди. Ми надамо підтримку найкращому серед кандидатів. Такому, який буде мати найбільшу підтримку серед членів Альянсу. Я є прихильником реформи штаб-квартири і хотів би, щоб генеральний секретар мав більше повноважень і міг ухвалювати рішення щодо видатків та військ. А це означає, що ми потребуємо сильного кандидата, який має досвід керівництва великими і комплексними організаціями», — сказав пан Гейтс.
Зрозуміло, що Польща зацікавлена в тому, щоб її представник очолив Північноатлантичний альянс. Голова польського оборонного відомства Кліх зізнався, що під час міністерської зустрічі порушував питання щодо призначення Сікорського на посаду генсека НАТО. За його словами, «досвід Сікорського в розблокуванні діалогу між Варшавою та Москвою може бути добрим здобутком для Альянсу в створенні нових каналів комунікації з Росією».
Оскільки рішення щодо нового генсека НАТО фактично визначається у США, як наймогутнішої та найвпливовішої країни в Альянсі, то залишається почекати, якими будуть результати зустрічей претендентів на цю посаду з нинішнім господарем Білого дому Бараком Обамою.
