Учора, після того як днем раніше Центрвиборчком оголосив офіційні результати першого та визначив дату другого туру виборів, де-юре відновилася агітаційна кампанія. Паралельно із словесними війнами штабів Тимошенко та Януковича триває запекла боротьба двох учасників вирішальної виборчої дуелі за голоси симпатиків Тігіпка та Яценюка. І якщо перший чи не щодня озвучує суперечливі тези, то другий твердо стоїть на своїй позиції.
У інтерв’ю «Дню» Арсеній Яценюк розповів, чому вирішив проголосувати в другому турі «проти всіх» і не погоджуватися на різноманітні кадрові пропозиції як Юлії Володимирівни, так і Віктора Федоровича. Крім того, лідер «Фронту змін» поділився власними уроками виборів-2010 та озвучив різноманітні поствиборні сценарії.
— Із закриттям дверей виборчих дільниць 17 січня в Україні стартували «великі» політичні торги, де двоє кандидатів, які вийшли в другий тур, намагаються отримати «золоту акцію» за рахунок голосів виборців учорашніх опонентів. Днями ви зізналися, що зустрічалися з Віктором Януковичем і сказали йому, що в разі перемоги він ще сумуватиме за опозиціонеркою Тимошенко. Розкажіть, яким саме чином діятимете та що власне під час зустрічі вам пропонував лідер Партії регіонів?
— Давайте розкладемо все по полицях. Я йшов на вибори з новим курсом країни, і знаєте, на радарах цього курсу аж ніяк не видно ні Тимошенко, ні Януковича. На кожному мітингу, під час кожної зустрічі з виборцями, на кожній телепередачі я аргументовано критикував Тимошенко та Януковича за те, що вони були двічі при владі разом з Президентом Ющенком і довели країну до такої ситуації, в якій власне ми сьогодні перебуваємо. А яка ця ситуація, гадаю, розповідати не потрібно — всі й так все бачать.
Тож що означає проводити переговори з Тимошенко та Януковичем? Це означає, що я брехав. Тобто виявляється, це була не політична позиція, це було виборче акторство Яценюка.
Разом з тим, хоч би якою була політична ситуація, потрібно завжди поводити себе гідно. Тому так, я дійсно зустрічався з Януковичем і привітав його, а він — мене. Але я зразу висловив йому свою позицію: «В мене все без змін. Ні про яку підтримку, об’єднання, розмін на посади не може бути й мови, тому що ви — мій політичний опонент». Більше того, я сказав: «Вікторе Федоровичу, станьте президентом — і ви дійсно сумуватимете й шкодуватимете за Тимошенко». Чому я так сказав? Та тому, що я чудово знаю, що таке опозиційність Тимошенко і що таке опозиційність Януковича. Це ж насправді опозиція тільки на екрані, в той час як під столом тривають домовленості їхнього оточення. Я ж був спікером і бачив усе це на власні очі. До речі, можу нагадати цим опозиціонерам, як вони зливалися в політичному екстазі, причому не один раз.
Але хоч як старався Янукович на пару з Тимошенко «розстріляти» Яценюка, у них нічого не вийшло. Вони вже сюжет підготували, мовляв, у Яценюка 2,5%, все, немає більше такого політика. Згадаймо ефіри в ніч виборів. На основному каналі країни був заготовлений сюжет — все як «потрібно». Прибрали лише про два відсотки Яценюка, бо це було б смішно.
— А з Юлією Тимошенко після 17 січня ви не зустрічалися?
— Пропозиція зустрітися з нею надійшла буквально два дні тому. Так, я обов’язково зустрінуся, але слово в слово скажу те, що сказав Януковичу. У мене до Тимошенко не те що претензій — запитань більше, тому що вона — рекордсмен з розвалу країни.
