Понад 30 великих шопок виготовили майстри Володимир Овчарук, Дмитро Стасишин та Сергій Горбуньов.
Упродовж багатьох років Львівський історичний музей, філією якого є «Арсенал», у рамках співпраці із ТОВ «Благовіст» влаштовує спільні виставки на різну тематику. Спільними зусиллями організовано і виставку «Різдвяні шопки». Серед експонатів доволі великого розміру (шопки для церковних інтер’єрів) привертає увагу один невеличкий — традиційна краківська шопка із фондів Львівського історичного музею. За словами директора Львівського історичного музею Богдана Чайковського, 10 років тому, коли поляки привезли до нашого міста виставку «Краківських шопок», її не було з чого доповнити українськими експонатами, хоча з таким проханням науковці історичного музею звернулися до своїх колег із інших львівських музеїв.
— Тоді ми власне замислилися над тим, що потреба підтримати традицію виготовлення шопок є суттєвою, — сказав Чайковський. — Адже славнозвісні «Краківські шопки» не переривали своєї традиції під час Другої світової війни. Тоді окупаційна німецька влада не наважилася закрити щорічну виставку шопок. Розкішна краківська колекція об’їздила по війні увесь світ, її демонстрували у США, Канаді, Франції, Фінляндії, а 10 років тому і у Львові. То були незабутні враження, коли на експозицію приходили діти і колядували польською й українською мовами. Тепер ми хочемо показати наше надбання. Колекція, яку ми репрезентуємо, відкрита до продажу. Щодня до нас телефонують із різних регіонів України і цікавляться, чи можна придбати ці експонати, і це нам приємно не тільки тому, що відроджується давня традиція встановлювати різдвяні шопки, а тому, що вона долає межі Західного регіону України.
Шопки виставлені в «Арсеналі» виготовлені сучасними майстрами із традиційних (дерево, тирса, гонт, солома, колоски тощо) та новітніх (пластика, акрилові фарби, електричні гірлянди) матеріалів. Вони цілковито відображають розповсюджену манеру оформлення сучасних церковних інтер’єрів у стилі еклектики.
ДОВIДКА «Дня»
Виникнення шопки пов’язують із постаттю Франциска Асизького (поч. XIII ст.), який аби заохотити мирян до святкувань, влаштував театралізоване дійство, у якому розповідав про народження Ісуса Христа. У гроті в скелі біля ясел із сіном св. Франциск поставив живих тварин — віслюків та волів. З того часу у Європі розповсюдився звичай виставляти у храмах біблійні сценки Ісусового народження. До України ця традиція прийшла на початку XVII ст., у часи гетьмана П. Конашевича-Сагайдачнорго. Шопка-вертеп незабаром стала звичаєвою, відтворюючи Різдво у традиційних формах народної архітектури, звідси шопка у вигляді дерев’яної народної церкви. Із шопкою у вигляді похідної споруди із кількома поверхами ходили колядувати спершу бурсаки та мандрівні дяки, а згодом — групи народних артистів. Головна мета цього дійства — привітати глядачів із Різдвом Христовим.
