Взагалі ж, в оргкомітеті форуму переважали і задавали тон
всій події здебільшого одні політики — крім Геннадія Селезньова, ще співголова
Наглядової ради форуму, голова Верховної Ради Криму Леонід Грач, перший
віце-прем’єр уряду Москви Людмила Швецова, кінорежисер, депутат Державної
думи Станіслав Говорухін. За будь-якої нагоди на форумі підкреслювалося,
хто тут головний. Ось який випадок, скажімо, стався при врученні призів:
«У номінації «Наука, культура, традиції. Національний образ світу» — приз
за кращу просвітницьку програму було вручено Михайлові Дегтярю, програма
«Репортер №2» (Москва). Отримуючи нагороду, М.Дегтяр розповів епізод із
своєї біографії. Будучи кримчанином, він у період початку розпаду Радянського
Союзу прийшов до першого секретаря обкому партії Леоніда Грача за порадою
— що робити далі, як жити, де працювати? І отримав пораду — їхати до Москви.
Він так і зробив. У Москві звернувся до редактора «Комсомольської правди»
Геннадія Селезньова і отримав допомогу. «Таким чином, вони (Л.Грач і Г.Селезньов),
— повідомляє громадськості прес-секретар кримського спікера Галина Мамико,
— частково зіграли велику роль у моєму житті», — сказав М. Дегтяр».
Оскільки сам оргкомітет форуму так невибагливо розумів
головне творче завдання нового для них заходу, оголошуючи при цьому Крим
то «новими Каннами», то «літньою політичною столицею СНД», творча планка
його не мала шансів піднятися високо. Журі так і не знайшло, кому присудити
гран-прі форуму — 30- кілограмову позолочену бронзову скульптурну композицію
із трьох грацій, які підтримують земну кулю і втілюють Пресу, Кіно й Телебачення.
Як про це сказав голова журі Олександр Бовін — «з огляду на відсутність
видатних досягнень». Президент телекінофоруму кінорежисер Сергій Соловйов
про роботу журі розказував так: «У нас була суперечка, як присуджувати
призи. Якось образливо ділити на перших і третіх. Була ідея присуджувати
«дуже великий приз», «великий приз» і «не дуже великий приз». Цю ідею не
прийняли. Потім ще була ідея: присуджувати «Даму з собачкою», «Даму без
собачки» і «Собачку без дами». Однак через те, що немає часу на виготовлення
дам без собачок, а всі заготовані скульптурні композиції — з собачками
і з дамами, то і цю ідею відхилили…»
Наглядова рада ухвалила рішення новий телекінофорум проводити
не раз на кілька років, як планувалося раніше, а «щорічно в Ялті і у розпал
курортного сезону». Не дивно — його учасники жили у 42 кримських санаторіях,
за всіма керівниками підрозділів оргкомітету постійно було закріплено машини.
Загальну вартість форуму ще не підраховано, але тільки кримський уряд планував
перерахувати 240 тисяч гривень, що становило, певно, незначну частину витраченого,
судячи із розкішності заходу. Скільки витратили «Славнафта», кримські підприємства,
які щедро дарували учасникам автомобілі і квартири в Ялті, скільки виділили
санаторії і фонди — якось ніхто і не питав. Незручно лізти з такими запитаннями
на фоні «загального жбурляння грошей на вітер». Ось лише декілька штрихів
офіційного детального опису останнього дня форуму.
«На відкритому зеленому майданчику перед Лівадійським палацом
відбулася театралізована музична вистава, у ході якої переможцям вручалися
нагороди. Йшла пряма телетрансляція по кримському телебаченню...
Відбулася церемонія вручення спеціальних призів. Ключі
від автомобіля «Шкода» вручив генеральному директору телекінофоруму, заступникові
голови МТРК «Мир» О.Бєлікову (ініціатору і натхненнику форуму) Голова Ради
міністрів АРК Сергій Куніцин. Президент Міждержавної російсько-білоруської
компанії «Славнафта» (яка була генеральним спонсором форуму) М.Гуцерієв
вручив спеціальний приз (кришталеву вазу) народному артистові Росії, Заслуженому
діячеві мистецтв Автономної Республіки Крим відомому кінорежисеру, головному
режисерові Кримського українського музичного театру Леонідові Квініхідзе,
під керівництвом якого було поставлено на високому рівні справді блискучий
спектакль церемонії закриття форуму. Також М.Гуцерієв вручив спеціальний
приз (мініатюрна скульптурна позолочена бронзова композиція «Нафтокачка»)
генеральному директорові форуму О.Бєлікову.
Спікер Державної думи Геннадій Селезнев висловив жаль у
зв’язку з тим, що нікому не присудили гран-прі (цей головний приз мав би
вручати він) і висловив надію, що наступного року на телекінофорумі буде
представлена робота, гідна гран-прі. Він вручив подарунки від Державної
думи Російської Федерації: Г.Данелія, котрий недавно відсвяткував свій
70-літній ювілей (годинник із символікою Держдуми РФ) та А.Бовіну (подарунковий
набір письмового приладдя з пам’ятною табличкою Держдуми РФ).
Почесне право закриття телекінофоруму було надане голові
Верховної Ради Криму Леонідові Грачу. Він дав високу оцінку телекінофоруму
і висловив переконання в тому, що у нього велике майбутнє. Голова кримського
парламенту запросив вийти на сцену генерального директора «КримавтоГАЗу»
Анатолія Лазарєва і голову- президента фірми «Консоль» Володимира Константинова
і повідомив, що очолювані ними найкращі з найкращих кримські підприємства
надали можливість для вручення спеціальних кримських призів. Автомобіль
«Волга» подаровано компанії «Ялта-ТБ», МТРК «Мир». Ще один подарунок —
двокімнатна квартира у Ялті. Ключі від цієї квартири Леонід Грач вручив
зірці радянського кіно, яку по праву можна назвати живою легендою, кінорежисерові
зі світовим ім’ям Георгію Данелія. Після закриття форуму на глядачів чекав
сюрприз — півгодинний концерт соліста Великого театру тенора, 23-літнього
Миколи Баскова, «золотого голосу Росії».
Фінальну крапку поставив фейєрверк у ялтинському небі»,
— завершували свій літопис прес-служби форуму.
Фінальну точку, втім, всупереч цьому пихатому описові,
форумові поставило саме життя: зрозуміло, що відбувся черговий курортний
захід, який навряд чи тягне на високе ім’я «телекінофоруму тисячоліття».
Всі «зацікавлені особи» можуть поставити галочки у відповідних графах.
Та чи можна, напружуючи пам’ять, рознести по графах і те, заради чого,
власне, форум мав би проводитися — нові творчі досягнення, нові знахідки,
нові імена, нові сюжети, нові теми, відкриття нових талантів? Де все це?
Крім, звичайно, широко відомих, популярних і любимих, як Георгій Данелія,
вже давно, ще до форуму і не завдяки йому? Що, власне, від проведення форуму
отримала Україна, на землі якої він відбувся, — її кіно, її телебачення,
її теорія і практика мистецтва? Та й де вони взагалі опинилися, українські
учасники? І питання це, судячи з організації і всього ходу форуму, не стільки
творче, скільки політичне. Ні для кого не секрет, що форум провели не діячі
мистецтва, а політики, і не для мистецтва, а для себе. І це стало для нього
вироком. Всі творчі аркуші в щоденнику телекінофоруму залишилися, на жаль,
порожніми. Тому з «резолюцією» про те, що «форум відбувся», поспішати не
варто…
