Передісторія конфлікту така. Віктор Рябцев став фермером 1994 року, засіяв 40 гектарів землі вівсом і зібрав непоганий урожай. 1995 року він засіяв уже 116 гектарів. Коли прийшов час збирання, звернувся за допомогою (надання збирального комбайну) до хімічного об'єднання імені Г. Петровського, а точніше - до його директора, депутата Верховної Ради України Віктора Бондаренка. Трактування ними подальших подій не збігаються.
Рябцев звернувся до суду з позовом на підприємство. Він вимагав відшкодування збитків, завданих йому через те, що комбайн не було надано вчасно, і тому врожай загинув. Збитки, яких зазнав фермер унаслідок загибелі врожаю, за поданим до суду висновком місцевої аудиторської фірми, становили понад 68 тисяч гривень.
Суд тривав майже рік. За словами Рябцева, під час процесу йому довелося зіштовхнутися і з тиском відповідача на свідків, до речі, працівників хімоб'єднання, і з передачею відповідачеві матеріалів справи, і з відвертими зволіканням. Рішення суду - в позові на хімічне об'єднання фермерові відмовити - було оголошене за присутності представників сторін і свідків 5 грудня 1996 року. Однак при цьому була зачитана тільки резолюція - без мотивів відмови. Ознайомитися з рішенням та протоколом судового засідання Рябцеву також не дозволили. 10 грудня рішення суду все-таки зачитали Рябцеву, з мотивами, але без свідків. І тільки 12 грудня дозволили ознайомитися з протоколом судового засідання.
Ознайомлення з матеріалами судового слухання фермера шокувало. Відмова в задоволенні позову була мотивована свідченнями свідків - робітників підсобного господарства хімоб'єднання. Вони стверджували, що фермер звернувся за комбайном, коли урожай вже майже зібрали. За їхніми свідченнями Рябцев раніше домовився з власником німецького зернозбирального комбайна із сусіднього району. По-друге, свідки заявили, що комбайн усе-таки було вчасно надано фермерові, але той за ним не являвся протягом тижня. Зібрати ж докази на свою користь, передусім - незалежних свідків, котрі засвідчили б, що ніяких німецьких комбайнів на його полі не було, і врожай справді загинув, Рябцев не зміг.
Свідчення свідків зафіксовані в переписаному протоколі судового засідання, показаному Рябцеву. Сам фермер, який самостійно записував протокол судового засідання, вважає, що свідчення свідків і протокол засідання змінені під тиском відповідача. У відповідь на прохання Рябцева пред'явити йому первинний протокол, який вели безпосередньо під час судового засідання, йому повідомили, що протокол знищено. Таким чином у фермера Віктора Рябцева не залишилося доказів своєї правоти, окрім численних розбіжностей, якими рябіють матеріали справи.
Рябцев не захотів звертатися з апеляцією у вищестоящий обласний суд із двох причин. По-перше, він розумів, що з формальної точки зору матеріали справи в повному порядку, й вищестоящий суд тільки підтвердить рішення районного. По-друге, фермер уважав, що було скоєно кримінальний злочин, який полягає у використанні неправдивих свідчень свідків та фальсифікації протоколу судового засідання. Рябцев звернувся до Антрацитської районної прокуратури з проханням порушити кримінальну справу за переліченими фактами. Відмову, підписану прокурором району Зінаїдою Столяренко, було мотивовано тим, що фермер не звернувся з претензіями до протоколу судового засідання в триденний термін після його підписання, а тому втрачає право на розгляд справи.
Тоді Рябцев звернувся до обласної прокуратури із заявою про вимогу в порядку нагляду справи судової та порушення справи кримінальної. Облпрокуратура доручила обласному ж управлінню юстиції провести службову перевірку наведених фактів. Перевірка фальсифікації протоколу судового засідання не виявила. І прокуратура області відповіла Рябцеву, що підстав для опротестування справи немає. Звертався Рябцев із проханням про порушення кримінальної справи й до Управління внутрішніх справ Луганської області - там усно відповіли, що "це не їхня справа". Звернувся нарешті фермер зі скаргою й до обласного суду, який ще свого слова не сказав. І в усіх своїх зверненнях фермер робив один і той же акцент - поставте вимогу представити первинний протокол судового засідання!
Начальник відділу прийому громадян Верховного Суду Федір Стрєлов, що його редакція попросила прокоментувати ситуацію, стверджує, що це безвихідь. І допомогти Рябцеву може лише зміна свідками своїх свідчень. З другого боку, факт знищення первинного протоколу є грубим порушенням порядку ведення процесу, а це вимагає принаймні службового розслідування. Але для підтвердження фактів перекручування свідчень свідків також необхідне повторне свідчення. А свідки - співробітники хімічного об'єднання імені В. Петровського. Зрозуміло, що свідчити проти свого начальства й надовго залишати свої сім'ї без заробітку ці люди навряд чи захочуть. Хоча, за словами Рябцева, у приватній бесіді з ним вони підтверджують, що давали свідчення під тиском. І готові змінити їх, якщо розпочнеться слідство...
Залишається лише констатувати, що в обласних органах юстиції неможлива незалежна перевірка матеріалів справи, за якою відповідачем є велика посадова особа. Беззаперечним є й те, що свідки, котрі дають свідчення проти свого начальства також абсолютно не захищені в наших умовах від подальшого соціального та морального тиску. Задаватися ж питанням - коли нарешті навіть у найглухіших околицях держави запанує одна-єдина законність для всіх, а не одна для простих людей та інша для громадян, які стоять біля керма влади? - справа невдячна...