Навіть дорослі люди, які є достатньо досвідченими інтернет-користувачами, інколи стають жертвами кібер-шкідників. Днями в мережі я отримав повідомлення від сина із посиланням, що містить моє ім’я. Він запитував: «Це новий аватар твого профілю?» Активувавши посилання, я завантажив на свій робочий комп’ютер вірус, який розіслав небезпечні повідомлення всім моїм друзям. Ту ж помилку зробили ще десятки тисяч користувачів по всьому СНД. Що ж говорити про дітей, які через свою недосвідченість потрапляють в Інтернеті у ще більшу небезпеку?
Нещодавно Центр науково-освітніх інновацій і моніторингу провів дослідження серед 7 тисяч київських школярів віком від 13 до 16 років, щоб визначити основні джерела інформації для молодого покоління. Так, за даними опитування, інформацію з інтернету отримують 92,6% учнів. Щодня проводять час в Інтернеті 65% столичних школярів. Примітно, що на питання, для чого найчастіше учні використовують мережу, 64,8% відповіли, що для спілкування в соціальних мережах, чатах, на форумах, а 2,4% дали відповідь, що для перегляду сайтів для дорослих. У контексті таких результатів, бажання батьків захистити дітей від загроз, які несе Інтернет, не здається необгрунтованою гіперопікою. Особливо, якщо йдеться про молодших дітей.
Віртуальний простір, являючи собою територію вільного і частіше за все анонімного спілкування, містить в собі цілком реальні небезпеки. Часто діти викладають в мережу інформацію особистого характеру — адресу, телефон, розповідають про родинний достаток, про те, де і ким працюють батьки і багато іншого. Крім того, не маючи достатнього життєвого досвіду, діти відкрито йдуть на спілкування з незнайомими людьми в мережі і часто погоджуються на реальну зустріч з ними. Адже незнайомець може виявитися ким завгодно.
Щоб попередити появу проблем в майбутньому, батьки повинні, перш за все, спілкуватися зі своїми дітьми, розмовляти і вибудовувати довіру в родині. Але також потрібно підстрахуватися, використовуючи різні технічні програми для захисту дитини від онлайн загроз. Я, наприклад, почав шукати просте й ефективне і, що теж важливо, безкоштовне рішення цієї проблеми, звернувшись до свого провайдера. Зайшовши до розділу http://bezpeka.kyivstar.ua на офіційному сайті оператора, я виявив в «Центрі родинної безпеки» все необхідне для захисту комп’ютера і користувача при виході в інтернет. За допомогою програми «Батьківський контроль» я обмежив доступ до сайтів із небажаним контентом. Також я тепер знатиму, скільки часу син провів за комп’ютером, що робив, які програми використовував, на які сайти заходив. Окрім «Батьківського контролю», «Центр родинної безпеки «Київстар» дозволяє встановити сканер безпеки і антивірус для пошуку, знешкодження і подальшого захисту комп’ютера від шкідливих програм, а також включити брандмауер для віддзеркалення спроб проникнення хакерів.
Використання можливостей «Центру родинної безпеки», підкріплене щирими розмовами з дітьми про можливі наслідки тих або інших дій в Інтернеті, надійно захистить дитину від онлайн-загроз і допоможе поступово навчити сина безпечному користуванню інтернетом.