У Кривому Розі хочуть відродити річку Саксагань
Підписанням декларації про партнерське співробітництво днями у Кривому Розі завершилася дводенна зустріч криворізьких і польських екологів, які співпрацюють задля відродження ріки Саксагань — дуже важливої річкової артерії міста, яка нині майже зникає з мапи. Криворізька агенція регіонального розвитку та громадська організація «Екоцентр-К» останнім часом реалізують корисний проект «Повернути ріку людям. Партнерство на користь відновлення ріки Саксагань у Кривому Розі як механізм підтримки міжсекторального співробітництва». Для його реалізації вони запросили громадськість, представників влади та бізнесу надати посильну допомогу. У серпні з допомогою польських колег із Фундації «МILA» (Місця та Люди Активні) у криворізькому педінституті відбулася презентація проекту. Як зазначив завідувач кафедри ботаніки та екології КПІ Едуард Євтушенко, «одне з технологічних завдань — створити систему зелених насаджень, яка б давала змогу підтримувати екологічний стан уздовж річки і яка у подальшому могла б стати рекреаційним місцем для жителів Кривого Рогу». Польське місто Нова Гута, неподалік від Кракова, має чимало схожих із Кривим Рогом екологічних проблем. Щоб ознайомити із власним досвідом лікування річки Дубня, що тече через промислову зону міста, поляки запросили до себе колег із Кривого Рогу. Проблему порятунку річки та збереження унікальних новогутських лук поляки вирішували спільними зусиллями громадських організацій, влади і бізнесу з урахуванням інтересів усіх учасників. І нині ця рекреаційна зона навіть дає прибуток. «Приклад польських колег дуже повчальний для нас, — зізнається член Агенції регіонального розвитку Іван Найденко, — він вартий наслідування». Координаційна рада, яку було вибрано організаціями-партнерами, згуртовуватиме місцеві громадські організації, зацікавлених громадян, молодь, представників бізнесу у співпраці з місцевими органами влади задля відродження р. Саксагань і сталого розвитку прилеглих територій, повідомляє Володимир ДУМАНСЬКИЙ, Кривий Ріг.
На Волині машини «швидкої допомоги» обладнають GPS-навігаторами
Нині в області працює 118 машин «швидкої допомоги», які закріплені за певними районами. Як повідомив голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, наступного року їхньою роботою керуватиме єдина диспетчерська служба. Навігатори контролюватимуть рух, напрямок і місцезнаходження машини, тому швидкість надання допомоги має зрости. Адже «швидка» виїжджатиме на виклик не тільки за своєю територіальною «припискою», а й залежно від того, яка машина перебуває ближче до місця проживання людини. Практика показує, що такі інновації дать змогу надавати своєчасну та якісну екстрену медичну допомогу, знизити показник смертності травмованих, потерпілих і хворих на догоспітальному етапі. Також на Волині хочуть розробити регіональну програму забезпечення медиків житлом для закріплення їх у сільській місцевості. Кошти на її втілення збираються закласти в обласному бюджеті. Нині на Волині у селах і містечках залишається працювати лише треть випускників медичних вишів, розповідає Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
120 підшивок «Свободи» — під однією обкладинкою
Цими днями в Ужгороді побачила світ одна з найтовстіших книжок за всю історію закарпатського книгодрукування. Це 816-сторінкова монографія Петра Часто, головного редактора «Свободи». «Вільне слово американської України» — про найдавнішу у світі (зокрема і в Україні) газету з безперервною історією — «Свободу», яка видається у Нью-Йорку з 15 вересня 1893 року. Спонсорами видання і її розповсюдження в Україні були федеральні кредитні кооперативи «Самопоміч» (Нью-Йорк) і «Сума» (Йонкерс). Оформила книжку дочка автора Еріка Слуцька, завдяки якій кожний розділ починається колажем із використанням відповідних газетних номерів. У цій праці — сотні імен і тисячі цитат. Навіть фахові історики відкриють тут багато несподіваного для себе. Автор підкреслює, що всі матеріали «Свободи» ледве чи вмістилися б у 300 томів. Усі номери газети вже оцифровано і виставлено в Інтернеті у вільний доступ (за винятком чисел цього року, з яких показують тільки першу сторінку, решту шпальт можна переглядати за передплатою). Тож за бажання кожен дослідник у будь-якій точці світу може скласти свій список вартих уваги тем і запитань, відповіді на які містяться в гігантському інтернет-архіві «Свободи». П. Часто також створив галерею своїх попередників, подаючи нариси про 21 головного редактора, а також про журналістів останніх десятиліть. Завершальний розділ містить болісні роздуми про збереження національної культури українською діаспорою, про її перспективи. Книжка читається як захопливий роман ідей. Водночас це і серйозне дослідження з історії української журналістики, яке стане у пригоді при викладанні спецкурсу «Преса української діаспори», який читають на понад 30-х журналістських відділеннях України, повідомляє Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород.
«Укрзалізниця» очікує на компенсації наданих послуг із перевезення пільговиків
За 10 місяців 2012 року «Укрзалізниця» недоотримала 316,6 млн грн компенсацій за перевезення пільгових категорій пасажирів, повідомляє її офіційний сайт www.uz.gov.ua. Державна адміністрація залізничного транспорту України наполягає виконати норму закону про залізничний транспорт та погасити заборгованості за перевезення пільгових категорій громадян і висловлює стурбованість щодо систематичної практики заниження обсягу субвенцій у бюджетах усіх рівнів на компенсації проїзду пільговиків залізничним транспортом та її невідповідність до фактичного обсягу наданих послуг перевезень для пільгових категорій пасажирів. «Укрзалізниця» пропонує наступного року закладати суми компенсацій, відповідні до фактично спожитих послуг із перевезення пасажирів, які мають право на пільговий проїзд.
