Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Беріть — і читайте, робіть правильні висновки»

«Бібліотека «Дня» розширює своє представництво на книжковій мапі України
30 листопада, 2012 - 00:00
РАЇСА ВОРОНЕНКО: «Я СПОЧАТКУ ЗДИВУВАЛАСЯ, КОЛИ ПОБАЧИЛА РАЗОМ ІЗ КНИЖКАМИ ОЛІВЕЦЬ. АЛЕ, ПОЧИТАВШИ КІЛЬКА ЗБІРОК ІЗ СЕРІЇ, ЗРОЗУМІЛА, ЩО ОДНОГО ОЛІВЦЯ, ЩОБ ВИДІЛЯТИ НАЙВАЖЛИВІШІ ДУМКИ, НАВІТЬ ЗАМАЛО» / ФОТО АВТОРА

Віднедавна у Херсоні також можна знайти основні видання «Дня», серед яких «Сила м’якого знака», «Екстракт +200» (у двох томах), «Екстракт 150» (у двох томах), «Ваші мертві вибрали мене...», «День і вічність Джеймса Мейса», «Україна Incognita», фотоальманах «Жива історія», а також найновіша збірка «Бронебійна публіцистика» у фірмовому боксі. Придбати книжки можна за адресою: проспект Ушакова, 39 у приміщенні музичного училища, де розташований Центр української книжки «ЦУКОР». Попри проблеми з орендою, про які нещодавно писав «День» (дивіться №204-205, п’ятниця, 9 листопада), єдина українська книгарня продовжує функціонувати і пропонувати херсонцям якісну літературу на будь-який смак. Окрім цього, починаючи з 1 січня 2013 року на одній з полиць «ЦУКРУ» можна буде знайти свіжі номери щоденних випусків «Дня» українською мовою.

За словами Раїси Вороненко, яка на громадських засадах допомагає «ЦУКРУ» розповсюджувати книжки, «Бібліотека «Дня» для Херсона — «це справжня інформаційна бомба». Пропрацювавши в одній зі шкіл міста вчителем української мови і літератури близько тридцяти років, Раїса Яківна як ніхто може осягнути інтелектуальну цінність цих книжок і шкодує, що свого часу вона не мала їх напохваті.

«Наразі я вже на пенсії, і в колі мого постійного спілкування — не більше двох десятків людей. Будучи педагогом, я б могла донести цінні думки, які зібрані в книжках «Дня», до сотень учнів, — ділиться враженнями від поповнення у книгарні пані Раїса. — З авторами представлених матеріалів можна погоджуватися, можна дискутувати, але, як на мене, вони є тими дороговказами, на які треба орієнтуватися і які так необхідні сьогодні кожному свідомому українцеві і не тільки. Представник будь-якої національності, який живе у нашій державі, повинен розумітися в її історії та ментальності. Я гадаю, що ця серія знайде свого вдячного читача у Херсоні. У нас є постійні відвідувачі, які цікавляться, чим живе Україна сьогодні, чим вона буде жити завтра, як зміниться і який шлях обере, перебуваючи на роздоріжжі. Наших людей треба вчити, бо якщо ми не знали багато з нашої історії через заборони на публікації того ж Івана Багряного чи Олеся Самчука, то сьогодні навіть в університетах викладачам часто бракує ѓрунтовних знань про цих постатей і основні віхи в житті українського народу. Особисто мені одразу припала до душі унікальна серія «Бронебійна публіцистика», яку читаю щодня. Читаю і дивуюся, як ми постійно наступаємо на одні й ті ж граблі. А для нас уже все написано, причому давно. Беріть — і читайте, робіть правильні висновки. Обурює те, що ми не бачимо в надбаннях своїх земляків, які й досі лишаються актуальними, виходу з різних суспільних труднощів. Ви знаєте, я спочатку здивувалася, коли побачила з книжками олівець. Але почитавши кілька збірок із серії, я зрозуміла, що одного олівця, аби виділяти найважливіші думки, тут навіть замало. Ось читаю «Дві руські народності» Костомарова, і складається враження, що те, що відчувається у твоїй душі, можливо, на генетичному рівні, вже викладено на папері. А справжнім відкриттям для мене стала постать Петра Григоренка і його публіцистика. Після Другої світової війни мій батько повернувся інвалідом, тож з його розповідей, а не з чуток я знала про різні жахіття тих днів і різні погляди на цю війну. Але почитавши Григоренка, дуже освіченого стратега, я відкрила для себе невідомі факти про знищення української військової інтелігенції та жахливі злочинні помилки керівництва СРСР, які призвели до страшних втрат.

Загалом, кожен, хто придбає книжку з «Бібліотеки «Дня», гадаю, не пошкодує. В цій серії ми бачимо не лише тексти, а ще й блискуче зібрання світлин у фотоальманасі «Жива історія». Дійсно, гортаючи його сторінки, перед очима постає кожен важливий крок незалежної України, її шлях до цієї незалежності. Наші втрати, надії, сподівання, гордість — все це в живих обличчях українців, які вміло схоплені об’єктивами фотоапаратів».

Сподіваємося, що у гіперінформаційному просторі сучасності серед книжкових видань «Дня» херсонці знайдуть надійних порадників, які допоможуть відшукати відповіді на чимало актуальних питань з історії, культури, політики та інших сфер суспільного життя України.

Іван АНТИПЕНКО, Херсон
Газета: