Хоч як дивно це звучить, обидві сторони — Євросоюз та Україна — задоволені результатами саміту, який відбувся днями в Брюсселі. Посол України в ЄС Костянтин Єлисеєв, коментуючи результати саміту українським журналістам, сказав: «Ми вийшли зі стану летаргіі. Цей саміт — перший тайм, який був успішним. А другий тайм буде у Вільнюсі, і треба докласти всіх зусиль, щоб він теж пройшов успішно». За його словами, підписанням угоди про асоціацію раз і назавжди буде покладено край кривотлумаченням щодо того, куди рухається Україна.
Для багатьох українських урядовців, які спілкувалися чотири з половиною години з лідерами ЄС, стало зрозуміло, що з Євросоюзом Україна може спілкуватись на рівних, з гідністю, як рівноправні партнери, чого не можна сказати про відносини з Росією, розповів посол. На його думку, ЄС матиме більші важелі у стосунках з Україною, якщо угоду буде підписано. Це пояснюється тим, що одразу після підписання необхідно буде підписати документ про тимчасове застосування більшості положень угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі.
Український дипломат не виключає, що може виникнути багато проблем із ратифікацією цього документу, в разі якщо деякі країни спробують використати його для вирішення внутрішніх проблем.
Тим часом, джерело в дипломатичних колах України розповіло «Дню» про позитивну роль президента Європарламенту (Мартіна Шульца. — Ред.) у намаганні вивести відносини між Україною та ЄС, які в літку минулого року перебували на найнижчому рівні. Співрозмовник зазначив, що Шульц, який є представником німецьких соціал-демократів і має прямий контакт із Азаровим та Януковичем, вважає, що Європі бракує стратегії та бачення. На його думку, поштовх розвитку ЄС можуть надати Україна та Туреччина, причому наша країна має бути на першому місці.
Дипломат також вважає, що майже до самого останнього моменту, за день до саміту у Вільнюсі може бути невідомо, чи буде підписано угоду чи ні. Це обумовлено тим, сказав співрозмовник, що деякі країни не хочуть, щоб Україна підписала цей документ. Також, на його думку, багато залежатиме від виборів у Німеччині — «ключ до підписання угоди лежить у Берліні, який останнім часом ховається за спиною Нідерландів та Швеції».
До речі, європейські експерти підтвердили, що у питаннях зовнішньої політики, європейська бюрократія орієнтується на провідні європейські столиці. Тому й українській владі, яка хоче впливати на позицію Брюсселя, потрібно зважати на цей фактор. Зрозуміло, що Києву не можна відкидати і ролі вищого законодавчого органу ЄС, який вирішує багато питань та ухвалює бюджет ЄС і резолюції з зовнішньополітичних питань, з якими має рахуватися Єврокомісія.
Тим часом, у Європарламенті відзначають, що ніхто не сподівався на досягнення великого прориву на саміті ЄС-Україна. Тому факт проведення саміту уже є прогресом, зазначили джерело у цій структурі під час спілкування з українськими журналістами. Разом з тим, співрозмовник відзначив, що це — критичний момент для України: від того, який вона зробить вибір, залежатиме її майбутній розвиток. За його словами, дуже важливо, щоб за два місяці українська сторона продемонструвала відчутний прогрес у сфері вибіркового правосуддя та реформувала судову систему. Що стосується справи Тимошенко і того як її вирішення впливатиме на оцінку місії Кокса-Квасьнєвського, джерело в Європараламенті відзначило, що у висновках Ради міністрів закордонних справ говориться про стале рішення цього питання і унеможливлення політично мотивованих випадків вибіркового правосуддя.
Співрозмовник також відзначив «Дню», що ніхто не впливає і не впливатиме на суть і зміст доповіді місії Кокса-Квасьнєвського. Більше того, всі у ЄС та в Україні сподіваються, що вона буде об’єктивною.
За словами представника Європарламенту, підписання угоди на саміті Східного партнерства у Литві має надзвичайно важливе значення, і якщо цього не станеться — це завдасть удару по цій ініціативі.
Тим часом, експерти з питань європейської політики, які базуються у Брюсселі, вважають, що українська сторона буде маніпулювати результатами саміту в Брюсселі і не збиратиметься виконувати вимог, зафіксованих у підсумковій заяві за результатами саміту.
Співрозмовники з Інституту європейської політики відзначили, що відчутні результати означають, принаймні виконання українською стороною приблизно на 80% умов, які зазначені у спільній заяві.
Ольга Шумило-Тапіола, експерт Брюссельського центру Карнегі, також вважає, що українська сторона у порівнянні з Молдовою слабше використовує можливості співпраці з Євросоюзом, а натомість подібно Росії вимагає надання особливого статусу відносин з Брюсселем. За її словами, молдавське посольство робить все, щоб продемонструвати європейським чиновникам прогрес, досягнутий, зокрема у реалізації першої фази безвізового режиму. Вони роблять це без усяких вимог, зокрема вже давно випускають біометричні паспорти. Окрім того, молдавський уряд вдало використовує партійні зв’язки з європейськими партіями, а також особисті зв’язки з політичними лідерами цих партій. Кишиневу вдалося завдяки «особистій хімії» між прем’єром Владом Філатом та німецьким канцлером Ангелою Меркель вперше запросити з візитом до своєї країни її та главу Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу. Пані Ольга також відзначила, що в ЄС добре розуміють ситуацію в Україні, але не розуміють, чому українська влада не хоче здійснювати трансформацій подібно тому, як це було зроблено в сусідніх Словаччині, Польщі...
