«Дедоларизація фінансової системи є в Україні однією з найнагальніших проблем. Вона виникла головним чином через недовіру громадян до національної валюти, яка ще при народженні була прив’язана до долара й спочатку мала однаковий з ним еквівалент. Але так було зовсім недовго, й незабаром у результаті девальвації та інфляції гривня дуже «схудла», тоді як «король» валютного ринку захоплював позиції одна за одною. Якщо цей процес і далі піде такими темпами, то скорочувати дефіцит зовнішньої торгівлі, отже забезпечувати стабільність гривні, буде дедалі важче.
У цьому світлі спроба фінансово-економічного блоку уряду створити «внутрішньому» долару несприятливу атмосферу, здавалося б, добра. От і народний депутат від Партії регіонів Євген Сігал, вочевидь, не без консультацій з Мінфіном, наприкінці лютого зареєстрував у Верховній Раді зміни до закону «Про банки й банківську діяльність». Внесені ним поправки передбачають скасувати норми, що дозволяють банкам залучати депозити від фізичних осіб у іноземній валюті. Народний депутат також вважає за необхідне внести зміни до Податкового кодексу й запровадити з 1 січня 2014 року 25%-й податок на доходи фізичних осіб, отримані у вигляді відсотків на поточні або депозитні вклади в банках або небанківських установах.
Такі пропозиції в черговий раз розкололи країну. Так, фінансовий експерт Олександр Охріменко вважає, що «в Україні неможливо зробити дешевим кредитування, поки виплачується високий відсоток за депозитами». «Таким чином, можна лише розкрутити інфляцію, — попереджає він і нагадує, що в Російській Федерації кілька років тому була введена не заборона, а оподаткування за депозитами, що допомогло знизити попит на них, отже й високі ставки. «Україна не розвиватиметься, поки є 83 мільярди доларів готівки у населення, — прогнозує експерт. — Ми так захопилися цим доларом, що далі нікуди. Любов до долара вбиває реальну економіку України. Я вважаю, що необхідно заборонити валютні депозити й ввести, як і в Росії, податок на депозит. Нічого поганого, крім критики запровадження податку, не станеться».
Охріменко стверджує, що доларовий депозит такий популярний тому, що це єдиний грошовий інструмент, звільнений від оподаткування. «І це несправедливо. Зараз невигідно купувати акції або облігації, адже там є податок, а на депозиті немає», — констатує фахівець. Що довше українці розглядатимуть «зелений» як засіб накопичення, тримаючи його на депозиті або в тумбочці, то довше наша держава не зможе вирішити питання з торгівельним і платіжним балансом, передбачає Охріменко.
Утім, далеко не все експертне співтовариство схиляється до того, щоб вирішувати проблеми за допомогою заборон. Голова правління «Креді Агріколь Банку», голова комітету НАБУ з питань оподаткування й обліку Євгенія Чемерис наполягає на тому, що заборону на валютні депозити може бути введено лише тоді, коли гривня стане вільно конвертованою валютою. «Сьогодні головним завданням є детінізація економіки, а для цього треба вживати (і швидко!) тих заходів, які сприяли б зменшенню готівкового обігу, — пропонує вона. — Я вже не говорю про операційну складність стягування цих 25% не з усієї суми, а з різниці з обліковою ставкою, яка може змінюватись у будь-який момент. Той, хто це вигадав, поняття не має, що таке операційна робота в банку і які доопрацювання програмного забезпечення нам знадобляться. Адже за цим ще буде і звітність у податкову...». За словами банкіра, «в нинішніх українських реаліях — це абсурд. Прийняття одночасно цих двох законопроектів за ефектом можна порівняти з прийняттям спільно снодійного з проносним».
Директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков теж не в захваті від спроб розправитися з доларом такими методами. «Керівництво НБУ висловлює стурбованість спробами заполітизування суто економічних питань, — говорить він. — Згадані вище ініціативи, на жаль, є результатом недостатньо глибокого опрацювання питань, щодо яких пропонуються законодавчі новації. Тому Національний банк України закликає політичних діячів ретельно аналізувати наслідки будь-яких законопроектів, що вносяться у банківській і фінансовій системі, і виходити у своїй діяльності з принципу однозначного пріоритету забезпечення стабільності фінансової системи країни і поваги до її громадян». «Політика Національного банку України спрямована на стимулювання збільшення депозитної бази відповідно до світової практики. Так, лише за січень-лютий поточного року приріст депозитів фізичних осіб становив близько 15 мільярдів гривень. Це свідчить про зростання довіри до банківської системи», — говорить Новіков.
ПОЗА БАНКІВСЬКОЮ СИСТЕМОЮ ПЕРЕБУВАЄ 60—70 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ. ЗДАЄТЬСЯ, ЦЕ ГРОШІ ВЕЛИКИХ ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ, економічний експерт:
— Недовіра до національної валюти й довіра до долару в українців уже на генетичному рівні. Пригадаємо 90-ті, коли інфляція в Україні сягнула більш ніж десять тисяч відсотків річних. А тут іще й світова фінансова криза 2008-го підлила масла у вогонь. Перед її початком банки запозичили на зовнішніх ринках 42 мільярди доларів. Для порівняння: 2005-го — лише 5 мільярдів доларів. Населення багато витрачало на купівлю нерухомості, машин, техніки. Швидко зростав дефіцит зовнішнього торговельного балансу. Банки керувалися комерційними інтересами, але влада, Нацбанк мали б бути більш далекоглядними, зупинити зростання дефіциту балансу. Необхідно було вчасно девальвувати гривню, незначне подорожчання було б не таким відчутним для населення, зате виграли б експортери. Але натомість значно ревальвували.
Потім гривню таки девальвували, й недовіра зросла. Щоб відновити довіру до національної валюти, треба для початку досягнути успіхів на зовнішніх ринках.
За межею банківської системи перебуває 60—70 мільярдів доларів. Здається, це — гроші великих фінансово-промислових груп. Банківські валютні запозичення складають 256 мільярдів гривень за межами банківської — вдвічі більше. У окремі місяці доларів купують більше, ніж продають. До слова, коли в СРСР з’явилася дірка в 35 мільярдів доларів, то наступного року (1991-го) його не стало.
До того ж, валютні депозити зараз працюють у економіці. Депозитна база становить під 600 мільярдів гривень. Виходить, для того, щоб повернути валютні депозити (256 мільярдів гривень), треба забрати ці гроші в позичальників. Це — нереально. Колапс будь-якого системного банку означатиме страшні наслідки для усієї економіки. У разі прийняття законопроекту, який забороняє валютні депозити, населення масово почне забирати валюту з банків, воно й зараз занепокоєне.
Андрій МУРАВСЬКИЙ
