Максимум 1%. Саме таке зростання ВВП, за оцінками фахівців банку, очікують в Україні цього року. Нагадаємо, що раніше прогноз був значно обнадійливішим — 3,5% і співпадав з показником ВВП, закладеним урядом в бюджеті. Світовий банк також погіршив прогноз зростання ВВП України на 2014 рік з 4% до 3%.
Головний чинник, який негативно вплинув на економічний стан країни, — падіння експорту на тлі збільшення імпорту, говорить старший економіст представництва Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Руслан Піонтковський. Негативу додала й затримка економічних реформ. Крім того, несприятливі погодні умови вплинули на показники роботи АПК, відбулося доволі різке уповільнення в будівництві. В сукупності всі ці фактори й зумовили рецесію України в другій половині 2013 року, кажуть експерти банку. «Українська економіка лишається вразливою до зовнішніх шоків», — констатує директор Світового банку у справах України, Білорусі і Молдови Чімяо Фан. Як наслідок, не вдалося уникнути падіння валютних резервів. Загальний обсяг валютних резервів покриває 2,7 місяця імпорту, каже Піонтковський. На фоні 7% зростання за підсумками 2012 року зовнішнього боргу, каже експерт, владі треба думати, як мінімізувати макроекономічні ризики.
Як цього досягнути? У Світовому банку план дій незмінний. Аби відновити зростання, окрім макроекономічних змін, потрібні серйозні структурні реформи з боку органів влади, каже Чімяо Фан. Але треба активніше діяти, бо, наприклад, лише з даних банком рекомендацій уряду більше половини так і лишилися на папері. Реформуючи, додає директор Світового банку у справах України, Білорусі і Молдови, український уряд мав би орієнтуватися на результат. Адже реформувати — означає не тільки прийняти законодавство. Як приклад він навів сферу державних закупівель. Закон прийняли хороший, визнає він. Утім, паралельно «було багато несподіваних і поганих змін, які вивели державні інституції з-під цього закону». «Є прогрес на законодавчому рівні, але потрібне для реформування законодавство не впроваджують послідовно», — підсумовує він.
Відновлення економічного зростання, за прогнозами Світового банку, почнеться у другій половині 2013 року. Цьому сприятиме поліпшення зовнішньої кон’юнктури сировинних ринків, таких, як металургійні та хімічні. «Ми припускаємо, що також буде досягнуто згоди щодо співпраці з МВФ», — називає ще один фактор для такого прогнозу Піонтковський.
КОМЕНТАР
«УКРАЇНСЬКІ ВИРОБНИКИ ПРОДАЮТЬ СВОЇ ПІДПРИЄМСТВА І КУПУЮТЬ АНАЛОГІЧНІ ПЕРЕВАЖНО У СХІДНІЙ ЄВРОПІ»
Андрій НОВАК, економіст:
— Зменшення прогнозованого показника ВВП, яке оприлюднив Світовий банк, пояснюється офіційними даними стану української економіки за підсумками першого кварталу поточного року.
Як відомо, в Україні спостерігається спад промислового виробництва, чого вже навіть в цілому маніпульована українська статистика не може приховати: збільшення рівня безробіття, зростання боргів заробітних плат, як наслідок — падіння промислового виробництва... Згідно з цими економічними параметрами, за підсумком першого кварталу Світовий банк переглянув свої прогнозні показники, і я не виключаю, що переглядатимуть в сторону зменшення і впродовж року, особливо якщо Україні не вдасться успішно завершити переговори з МВФ про отримання більш-менш значних сум траншу. Адже на бюджет України цього року очікують величезні пікові виплати по попередніх державних боргах — приблизно 9 мільярдів доларів по зовнішніх позиках і близько 5 — по внутрішніх. За таких умов говорити про економічний розвиток 2013 року поки що неможливо, тому такі серйозні аналітичні організації, як Світовий банк, об’єктивно оцінюють стан нашої економіки і погіршують свої макроекономічні прогнози.
Поки що українська економічна влада не закладає хоча б якихось підвалин для економічного розвитку. Навпаки, її дії в основному спрямовані на зниження ділової активності в країні. Йдеться, зокрема, про каскад досить жорстких ініціатив фіскального характеру, які відлякують вже не лише зовнішніх інвесторів, а й вітчизняного товаровиробника. Спостерігається яскрава тенденція, що ті внутрішні виробники, які мають можливість перенести виробництво за економічну територію України, роблять це. Вони продають свої підприємства тут і купують аналогічні переважно у Східній Європі. Непоодинокими, на жаль, є приклади купівлі українськими бізнесменами заводів та фабрик у Польщі, Угорщині, Словаччині. Ця тенденція є прямим наслідком надмірно жорсткої і фіскальної, і адміністративної політики економічної влади щодо українського бізнесу.
І звичайно, що в таких умовах очікувати зростання промислового виробництва дуже складно. Крім того, цьому не сприяють і зовнішньоекономічні фактори: нашим металургам все важче продавати свою продукцію на світовому ринку, а машинобудування, зорієнтоване в основному на ринок СНД і РФ, значною мірою залежить від політичних аспектів співпраці Києва та Кремля, тому спрогнозувати об’єми продажу, а відтак і виробництва, тут надзвичайно складно. А ще — після затяжної зими і досить пізньої весни ми не можемо очікувати цього року на серйозне збільшення аграрного виробництва. Отже, АПК не зможе бути тим локомотивом, який тягнув би нас, як 2012-го.
Алла ДУБРОВИК, «День»
