Українці, які потребують безоплатної правової допомоги, тепер можуть її отримати в рамках руху pro bono (для суспільного блага. — Ред.). Достатньо зайти на сайт проекту й написати про свою справу. Якщо питання можна вирішити простою консультацією, то за це беруться юристи-волонтери. Якщо ж справа складніша, то вона автоматично заноситься до фонду справ, а представники адвокатських компаній-учасниць руху ознайомляться з ними й оберуть, за які готові взятися.
Рух рro bonо успішно діє в багатьох країнах Західної Європи та Північної Америки. Головна ідея — об’єднати малозахищених представників суспільства, які потребують правової підтримки, з фаховими юристами й адвокатами, які готові безплатно допомагати.
«Для того, щоб більше людей дізналося про те, що є така можливість отримати кваліфіковану юридичну допомогу безплатно, ми 23 травня відзначаємо Всеукраїнський день безоплатної правової допомоги, у межах якого буде надано послуги pro bono (на користь громади . — Ред.) усім, хто цього потребує найбільше», — розповів директор організації «Українська фундація правової допомоги» Микола СІОМА.
Поки ж із адвокатськими фірмами, які готові допомагати безплатно, особливо активно працюють правозахисні організації. Програмний директор Української Гельсінської спілки Максим ЩЕРБАТЮК говорить, що самим правозахисникам часто бракує професійного підходу та досвіду, який мають практикуючі адвокати. «На моє глибоке переконання, чим більшою, глибшою є співпраця правозахисних організацій і юридичних компаній, тим більше в Україні може з’явитися таких успішних історій, як справа правозахисника Олексія Веренцова, яка фактично визнала незаконність законодавства у сфері мирних зібрань, показала певний напрям змін, куди необхідно рухатися... Таких справ було б набагато більше, якби співпраця між правозахисниками, адвокатами та юридичними компаніями була глибшою», — говорить Щербатюк.
Хоча адвокати на таких справах не заробляють ані копійки, вони інколи отримають навіть більше, ніж могли очікувати, переконує Сіома. Приклад західних колег показує, що така робота задля загального добра та справедливості приносить адвокатам визнання та повагу в професійному середовищі. А справи, які вони ведуть безплатно, змінюють життя людей, а відповідно, й країни, на краще. «Ми використовуємо Українську Гельсінську спілку як фільтр, який накопичує стратегічні справи. Потім, в процесі обговорення стратегічності, ми бачимо, як їх оцінюють поважні правозахисники та юристи. Після цього ми оцінюємо, наскільки справа може щось змінити, скажімо, адміністративну практику чи якесь законодавство», — пояснює адвокат Міжнародної юридичної групи Astapov Lawyers, учасник руху pro bono, Іван ЛІЩИНА.
Одна з останніх справ, за яку взялися колеги Ліщини, стосується захисту прав інвалідів в Україні, а саме — їхнього права на усиновлення. Хоча держава визначила список хвороб, маючи які людина не може бути усиновителем, там немає поправок на ступінь та особливості хвороби. За словами Ліщини, його клієнти — подружжя, яке має певні розлади, але вони не обмежують їх фізіологічно, до того ж, вони вже виховали й мають власних дорослих дітей. Так виходить, що український закон, який забороняє подружжю навіть подавати на усиновлення дитини, напряму суперечить Європейській хартії прав людини. «Якщо оцінювати, чи виграємо ми цю справу в українських судах, — я не знаю, бо для цього суддя повинен був би піти на справжній вчинок. Але якщо програємо в Україні, то ми маємо хороші шанси виграти в Європейському суді», — говорить Іван Ліщина.
Практика, коли приватні юридичні компанії погоджуються вести деякі справи та допомагати малозабезпеченим безплатно, в Україні особливо важлива, переконує Щербатюк. Хоча держава передбачила Конституцією, що кожен громадянин має право на правову допомогу, невідомо — хто її може якісно забезпечити. Загалом, консультувати й допомагати з правових питань повинні співробітники приймалень при органах виконавчої та місцевої влад. Але тут одразу виникає конфлікт інтересів, адже проблеми, з якими найчастіше звертаються люди, стосуються протиправних дій самих представників виконавчої влади. Саме тому представники правозахисних і громадських організацій покладають великі надії на рух pro bono.
До речі, сьогодні, 23 травня, в містах України працюватимуть своєрідні громадські приймальні, де можна отримати консультацію й дізнатися, як захистити свої права в кожному конкретному випадку.
