Депутати таки отримали щорічне послання Президента до парламенту. З документом про внутрішнє і зовнішнє становище України народні обранці мали змогу ознайомитися вчора — у письмовому вигляді. Віктор Янукович не порадував депутатів своєю присутністю. На цю тему ми вже писали в «Дні» (№ 95, 5 червня 2013 р.): завдання Президента — прийти, опозиції — зберігати порядок. Але не сталося. Головний аргумент регіоналів — опозиція не хоче слухати, то навіщо гаранту приходити і виступати з трибуни? Нагадаємо, останні перебування Віктора Янукович в стінах Ради супроводжувалися критичними вигуками опозиції на адресу глави держави.
Що сталося вчора? Опозиція вдалася до старого методу — заблокувала трибуну. Причина: вимагає особистого виступу Президента в парламенті. «Те, що ніхто не буде слухати — це суб’єктивна думка Віктора Януковича, — коментує «Дню» народний депутат від «Батьківщини» Володимир Бондаренко. — Він і не пробував нам нічого донести. Згідно з законами які діють в Україні, регламентом Верховної Ради, Президент виголошує послання в парламенті, а не передає документ на папері. При цьому, він обов’язково має перебувати в Раді під час виступів представників політичних фракцій з цього приводу. А нам запропонували варіант: «Хлопці, почитайте оці папери і подумайте». Це не правильно. Президент має виголосити цю промову».
«Ми в діалозі з нашими колегами гарантували, що ми вислухаємо це послання, але натомість хочемо, щоб Президент також вислухав представників політичних фракцій — в залі чи запросив до себе, тобто налагодити діалог», — каже Бондаренко.
«Стосовно заяв опозиції, що вона начебто готова слухати, то ми ж усі знаємо: сьогодні вона говорить одне, завтра — інше, — опонує опозиціонерам представник фракції Партії регіонів Олег Зарубінський. — Усі ці заяви, як на мене, нічого не вартують, бо вже багато разів говорилося одне, а робилося зовсім інше. Тому заяви опозиція не є для мене референтною групою».
Інший опозиціонер, народний депутат від «УДАРу» Павло Розенко визнає, що відсутність діалогу шкодить державі: «Це тягне Україну назад і це, звичайно, є величезним мінусом для сучасної політичної ситуації в державі. Але треба чітко розуміти, що в нинішніх умовах я не бачу ніяких передумов для початку такого діалогу. Тому що в країні, де, умовно кажучи, опозиція переслідується і один з її лідерів знаходиться за ѓратами, очевидно, говорити про якийсь діалог неможливо. Тому ключ до початку переговорів між владою та опозицією знаходиться на Банковій. Поки не буде вирішено базового питання щодо руху України в напрямку європейських стандартів, поки не буде вирішено питання припинення політичних репресій в Україні, до того часу говорити про початок якогось діалогу, складно».
Чи прийде все-таки Президент у Верховну Раду? «Я за те, щоб Президент виступив у парламенті, — відповідє Зарубінський. — Більше того я, коли виступав Ющенко, завжди його уважно слухав, бо він тоді був чинним Президентом України: з чимось погоджувався, з чимось — ні, робив якісь ремарки, зауваження, думав над цим... А опозиція просто хоче перетворити виступ Президента на чергове шоу, привезти з собою сто камер і тому подібне. Це просто є якоюсь морально-психологічна площина: якщо ви хочете, щоб до вас приходили і виступали перед вами, то, як мінімум, поводьте себе як депутати національного парламенту, а не, вибачте за слово якісь хулігани. Тому, думаю, Президент у Раду прийде саме тоді, коли буде хоча б елементарна робоча атмосфера».
Як бачимо, відсутність бажання зробити крок назустріч один одному, залишає владу і опозицію на своїх позиціях. В такій ситуації, як відомо, програє виборець і в цілому країна. Втім, через протистояння і взаємні звинувачення, поза увагою залишився сам документ президентського послання.
Звичайно, ознайомитися із текстом в понад 500 сторінок навіть за день — складно, проте, хоча б тезисно, можливо.
«Поки я ознайомився з розділом, проблематикою якого я профільно займаюся в комітеті. Це — питання, пов’язані з альтернативною енергетикою і енергоефективністю, — каже Зарубінський. — З моєї точки зору, текст інформативний: є багато як теоретичних, так і практичних речей».
«Я б не сказав, що це є класичною доповіддю, швидше документ можна назвати розробкою Інституту стратегічних досліджень при Президентові України, яка є якоюсь ілюстрацією до щорічного послання Президента, — коментує опозиціонер Розенко. — Це довідковий матеріал. Я поки мав можливість ознайомитися тільки з тією частиною, яка стосується соціальної політики держави. Я не можу сказати, що знайшов там щось нове або щось прогресивно інше — традиційне абсолютно позитивне ставлення до того, що відбувалося в соціальній сфері за три останні роки. На мій погляд, це абсолютно необ’єктивна оцінка і не є реальною оцінкою стану соціальної сфери. Щодо якихось системних підходів чи змін у різних напрямках соціальної політики: чи щодо політики зайнятості, чи щодо питань проблеми пенсійної системи, чи проблеми зміни системи соціального страхування, то я їх у цій доповіді просто не побачив. Нічого нового, все те, що переписується з року в рік і все те, що з року в рік не виконується. Більше того, є речі, які вже зараз декларуються одні, а робляться абсолютно зворотні. Це, зокрема, стосується системи соціального страхування, яка фактично останніми указами Президента, повністю розвалюється. Натомість у посланні Президента мова йде про її більшу незалежність від державної системи».
На думку політолога Костянтина Матвієнка, ми в черговий раз побачили формальний документ.
«У 2011 р. послання Президента називалося «Модернізація країни», у 2012 р. — «Соціально-економічне становище країни» й зараз, фактично, у ньому йдеться про те ж саме, — каже Матвієнко. — Жодних серйозних політичних новацій ми там не бачимо, наприклад, ідея виборів за партійними списками не нова й взагалі виривається із контексту партійно-політичного представництва. Окрім того, у посланні вказано, що, нібито, Україна пережила «стратегічну паузу» у відносинах із ЄС. Хоча пауза все ще триває. Найгірше, що у посланні не йдеться про загрози, які постають перед Україною. Таке враження, що наша держава живе в рожевих окулярах і думає, що все довкола дуже добре. Наскільки я можу оцінювати, цей документ носить суто формальний характер і як і два попередніх послання не являє собою якогось стратегічного бачення розвитку країни. Тому, особливого інтересу він не викликає».
Витримки із щорічного послання Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА до Верховної Ради «Про внутрішнє і зовнішнє становище України 2013 року» (president.gov.ua):
♦ Цього року необхідно прискорити структурні реформи в національній економіці і водночас знайти відповідь на нові виклики, спричинені глобальною економічною кризою. Найближчий період стане неабияким випробуванням для України, важливим тестом політики реформ і розвитку.
♦ На порядку денному — подальше реформування системи державного управління, перехід до моделі держави, орієнтованої на обслуговування потреб громадян. У кожному місті, районі має бути сучасний центр із надання адміністративних послуг. У кожному з них має надаватися гарантований перелік послуг, найбільш запитаних громадянами і бізнесом.
♦ Для удосконалення виборчої системи і виборчих процедур необхідно розглянути доцільність таких заходів: перехід до голосування за партійними списками з преференціями, введення додаткових критеріїв визначення кордонів територіальних виборчих округів,.. надання пріоритетного права формування персонального складу виборчих комісій саме політичним партіям, що формують свої фракції у Верховній Раді поточного скликання,.. встановлення граничних обмежень витрат на виборчу кампанію політичних партій і кандидатів у народні депутати України.
♦ У подальшій роботі над оновленням Конституції України слід розглянути можливість уточнення положень розділів 3 — «Вибори. Референдум» і 4 — «Верховна Рада України». Зокрема, передбачити, що народна законодавча ініціатива реалізується шляхом внесення постатейно розробленого законопроекту на розгляд Верховної Ради або всеукраїнського референдуму.
♦ Необхідно розробити, уточнити або скоригувати стратегії розвитку провідних галузей оборонної промисловості до 2025 року, зокрема: ракетно-космічної, авіаційної, суднобудівельної і радіоелектронної з орієнтацією на інноваційний розвиток усієї країни.
♦ Ми чекаємо, що наступний самміт ініціативи «Східне партнерство» у Вільнюсі восени 2013 р. принесе суттєві практичні результати для розвитку відносин України і Європейського Союзу, передусім у питанні укладення Угоди про асоціацію.
♦ Ця міжнародна угода за своїм змістом не має аналогів серед подібних угод, укладених Євросоюзом з іншими державами. Основна цінність цієї Угоди полягає в тому, що документ є орієнтиром у впровадженні всеосяжних внутрішніх перетворень в Україні.
♦ Обравши європейський напрям розвитку як головний, Українська держава не знижує уваги до євразійського напряму як важливої сфери національних інтересів. Не секрет, що пошук України власного бачення і підходів до співпраці з Митним союзом Російської Федерації, Білорусі і Казахстану не завжди знаходить належну підтримку у партнерів. Водночас питання участі України в Євразійському інтеграційному проекті має вирішуватися з урахуванням зобов’язань нашої держави згідно з Протоколом про вступ до СОТ і проектом Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
♦ Україна і Росія є незалежними суб’єктами міжнародного права, провідними державами пострадянського простору, від взаєморозуміння і партнерських відносин між якими залежить стабільність не лише в регіоні, але й на континенті в цілому. Російська Федерація є стратегічним партнером України, з яким наша країна поглиблює співпрацю у всіх площинах міжнародного життя. Відносини з РФ є пріоритетним напрямом зовнішньої політики Української держави.
♦ Одним із першочергових питань для України є функціонування дієвих механізмів контролю з боку української держави за оперативною діяльністю ЧФ РФ, оскільки його перебування в Україні було і залишається чинником, значення якого виходить за межі двостороннього формату.
