Окрім парламентарів обох держав, у нараді взяли участь фахівці у сферах туризму і охорони історичних пам’яток Тернопільської, Львівської, Закарпатської, Чернівецької, Хмельницької областей. Голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму Іван Бушко наголосив: «Хоча ми маємо чимало цікавих об’єктів нашої спільної культурної спадщини, особливо в Західній Україні, проте для їхнього відновлення бракує фінансових ресурсів. Серйозним гальмом є і поганий стан нашої інфраструктури. Вирішити проблеми збереження історико-архітектурних пам’яток сама держава не в змозі. Тут слід активніше використовувати можливості бізнесу, а також, що дуже актуально в наш час, спільні європейські гранти».
Оскільки третина замків і фортифікаційних споруд України на Тернопільщині (більшість з яких у катастрофічному стані), то актуальним для регіону є розвиток так званого замкового туризму, наголошували учасники засідання. Тобто йдеться про передачу в довгострокову оренду історичних споруд, наприклад, під музеї, готелі та інші заклади зі збереженням архітектурних ансамблів. І в цьому плані показовим є, зокрема, досвід Польщі. Директор представництва Польської туристичної організації Володимир Щурек, який ознайомив з моделлю співпраці держави і бізнесу в туристичній галузі на прикладі Польщі, розповів: «Підприємці прекрасно розуміють, де можна заробити гроші. Я знаю власника замку хрестоносців, який за власні кошти його відновлював. Але замок передали підприємцю за умови, що він дозволятиме всім охочим безкоштовно подивитися на архітектуру, археологічні пам’ятки, які він знайшов під час відбудови. Замків державного значення, які нині в руках приватного бізнесу, в Польщі дуже багато». Також Володимир Щурек підкреслив, що значну роль у розвитку галузі відіграє популяризація туристичних об’єктів, завдяки підтримці держави: «Кількість туристів, які відвідують країну, свідчить про її імідж». До слова, нині Польщу відвідують 12—15 мільйонів закордонних туристів, і серед них мільйон шістсот тисяч — українських. Україна в цій статистиці займає друге місце після Німеччини.
На сьогодні в українському законодавстві немає відповідних механізмів щодо співпраці держави і бізнесу в плані відновлення історичних споруд. Учасники виїзного засідання ухвалили рішення з рекомендаціями Кабінету Міністрів України, зокрема — визначити механізм продажу/передачі в довгострокову оренду історико-культурних об’єктів підприємницькому сектору за умови збереження їхнього архітектурного стилю і самобутності, а також механізм співпраці інвестора і державної архітектурної служби щодо збереження, реставрації, експлуатації пам’яток архітектури, забезпечити інформаційно-рекламний супровід розвитку замкового туризму.
