Кожен фотомайстер самобутній, але їх об’єднує тема спорту. Поляк Адам Нуркевич є засновником агенції спортивних фотографій, тоді як його колега Маріуш Форецький працює у сфері документалістики. Своїм об’єктивом він звертає увагу на мінливу дійсність довкола чемпіонату, а не всередині нього. Українець Михайло Чернічкін вже понад 40 років займається спортивною фотографією. Саме йому належала ідея провести виставку, присвячену ЄВРО-2012. Його син, Костянтин Чернічкін (учасник фотовиставки «Дня»), продовжує справу свого батька.
— Фотографи — передусім документалісти. Для них важливо зловити мить, — зауважує куратор проекту Олександр МХИНЯ. — Ця виставка присвячена історії чемпіонату. З 200 робіт ми вибирали ті, які вписуються в загальну розповідь, але при цьому залишаються яскравими...
— Я показую речі, які цікавлять і хвилюють мене. Те, як грають футболісти, за 10 років не на багато змінилося, — розповідає польський фотограф Маріуш ФОРЕЦЬКИЙ. — Змінюються лише кольори на їхніх футболках. А ось середовище і люди навколо — змінюються. Тому намагаюся зафіксувати, як інші переживають ці дні. У дні чемпіонату в Польщі було надзвичайно багато поліції, в нормальному режимі не працювали транспорт і крамниці. Але ж комусь потрібно на роботу. І як людям діставатися? Про це я і хотів розповісти у своїх фотороботах.
Адам Нуркевич завжди змінює оптику. То він фотографує метелика, а то стадіон. Роботи Чернічкіних напрочуд емоційні. Об’їхавши всі міста, в яких відбувався чемпіонат, фотомайстри склали свою родинну історію. Цією виставкою Михайло планує закрити тему футболу і перейти на баскетбол.
Цілісність історії з розмаїття поглядів створити нелегко. Проте у складанні загального полотна чотирма авторами є своя поетичність. До речі, яскравих вражень від фотовиставки додала музика. Звучали мелодії, що їх грали на чемпіонатах. За задумом організаторів, зорові і слухові відчуття допоможуть любителям футболу перенестися в атмосферу ЄВРО. Аби повторно пережити емоції футбольного свята.
