Щоб хоч якось згладити негатив післявиборчої ситуації та репутаційних втрат, партія влади пішла на певні поступки. Принаймні видимі. Учора чинний парламент ухвалив рішення створити слідчу комісію про розслідування обставин встановлення результатів виборів в деяких округах. Цього вимагала опозиція. Але за великим рахунком її пропозиції були відхилені.
Спікер ВР Володимир Литвин відмовився реєструвати постанову опозиції щодо розслідування фактів фальсифікації виборів. «Вони поставили на голосування постанову про створення слідчої комісії. Мета цього документа — заговорити. Яка ТСК може бути, якщо Верховної Ради уже немає? Ми вимагаємо від Януковича бути гарантом Конституції... Хай порушить кримінальні справи по всіх фактах фальсифікацій», — сказав Яценюк під час вчорашнього мітингу опозиції біля ЦВК.
Спілкуючись із «Днем», представник «Батьківщини» Андрій Сенченко підкреслив, що якщо не цього року, то наступного — фальсифікатори і їхні замовники точно будуть сидіти в тюрмі. «Варто зазначити, що чинний закон про вибори має одну непогану норму: документація повинна зберігатися п’ять років, — каже Сенченко. — Ми дуже добре спрацювали, і зараз у центральному штабі нашої партії є оригінальні протоколи з мокрими печатками з кожної виборчої дільниці країни. Вони мають рівну силу з тими, що надходять до Центральної виборчої комісії, і можуть слугувати реальною підставою для засудження тих, хто фальсифікував результати. Ми доведемо цю справу до кінця...»
Тепер щодо самих округів, де, зрештою, і відбувалися фальсифікації. Це ще одна головна тема вчорашнього дня. Напередодні ЦВК ухвалила постанову про неможливість установити достовірні результати виборів в одномандатних округах: 94 (опозиціонер Романюк проти представника Партії регіонів Засухи), 132 (опозиціонер Корнацький проти регіонала Травянко), 194 (опозиціонер Булатецький проти самовисуванки Жуковської), 197 (опозиціонер Даценко проти самовисуванця Губського), 223 (свободівець Левчекно проти самовисуванця Пилипишина). Центрвиборчком також запропонував провести повторні вибори у цих округах і звернутися до Верховної Ради з відповідною пропозицією. Як не дивно, у всіх цих округах попередньо перемагали опозиціонери, але за допомогою силових структур та судів результати змінювалися на користь кандидатів, прихильних до влади. Це викликало резонанс не тільки в Україні, а й у світі.
Доки експерти розбиралися, наскільки правильним та законним є рішення ЦВК і чи має право парламент призначати перевибори в зазначених округах, Верховна Рада включила цю постанову до порядку денного. На момент підготовки номеру було точно відомо, що постанову розглянуть на вечірньому засіданні. Якщо враховувати оперативність, з якою це питання внесли до порядку денного, а також 260 голосів «за» провладної більшості, навряд чи остаточне рішення буде негативним. Хоча ще зранку той же Литвин говорив, що ЦВК прийняла постанову, яка абсолютно не кореспондується з чинним законом про вибори і з повноваженнями ЦВК. Але як прислухаються до Литвина, ми могли спостерігати, наприклад, під час ухвалення мовного закону.
Опозиція тим часом як ніколи демонструє єдність між собою, але не послідовність своїх рішень. Після відповідної постанови ЦВК вона спочатку визнала перевибори в п’яти округах, а потім заявила, що оскаржуватиме рішення Центрвиборчкому про перевибори у п’яти проблемних округах і вимагатиме визнання перемоги її кандидатів у 13 округах. До речі, дивним є рішення щодо п’яти округів: чому не більше? Адже про проблеми в інших округах також йшлося. Навіть заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна заявила, що рішення про п’ять округів невичерпне: «Це тільки початок. Є ще округи 11 (самовисуванець Домбровський проти опозиціонерки Солейко. — Авт.), 14 (самовисуванець Жеребнюк проти опозиціонера Мельничука. — Авт.), 20 (самовисуванець Мартиняк проти опозиціонера Карпюка. — Авт.), 90 (самовисуванець Чудновський проти свободівця Марченка. — Авт.). Таких округів по Україні чимало. І питання сьогодні є абсолютно незакритим».
Під вечір учорашнього дня «Батьківщина» в своїй заяві категорично заявила, що не визнає результатів виборів до тих пір, доки всі опозиційні кандидати, в яких намагаються вкрасти перемогу, не отримають своїх депутатських мандатів. «Якщо на 194 окрузі у Черкасах Микола Булатецький виграв 12,5 тисячі голосів і програв у двох дільницях — в СІЗО і тюрмі, то ви маєте совість і мораль оголошувати повторні вибори? — обурювався Микола Томенко під час засідання парламенту. — Скільки треба виграти у влади? 100, 200 тисяч? ЦВК має всі повноваження там, де комісії не працюють і голови комісій фальсифікують, звернутися до Прокуратури і відкрити кримінальні справи, привезти протоколи і сама порахувати голоси, як це передбачено законом».
Отже, чи має право ЦВК ухвалювати подібні постанови, а Рада голосувати за них? «Закон про вибори не дає відповіді на питання щодо перевиборів, — коментує «Дню» директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. — Центральна виборча комісія уповноважена призначати повторне голосування лиш у тому випадку, коли два кандидати набрали однакову кількість голосів. Також немає положення й про те, що перевибори мусить призначати Верховна Рада. ЦВК повинна вказати, на основі якого положення вони прийняли рішення про неможливість визнання достовірними результатів виборів за п’ятьма одномандатними округами та звернулися до ВР з пропозицією провести повторне голосування».
З іншого боку, за словами експерта, якщо ситуація заходить в глухий кут, таке рішення логічне. «Але незрозуміло, чому ЦВК доводить ситуацію до глухого кута, — говорить Коліушко. — На яких підставах, наприклад, приймають рішення про вилучення з підрахунку протоколів 28 дільничних комісій? Очевидним є те, що справедливіше призначити переголосування, ніж дати мандат тому, хто його не заслужив. Проте на яку норму закону посилатиметься Центрвиборчком — невідомо. Якщо можливість справедливо встановити результат по округу є, ЦВК, згідно з законом, зобов’язана це зробити. Якщо ж такої можливості немає — слід з’ясувати причини. Одна справа, коли зникла частина документації, інша — коли на руках є десятки копій оригінальних протоколів з дільниць».
Очевидно, Партія регіонів під тиском опозиції, суспільства та міжнародних спостерігачів, які негативно оцінили вибори, а особливо підрахунок голосів, пішла на певні зустрічні кроки. Начебто створена і ТСК, і на перевибори погодилися, але всі ці рішення в стилі влади. Хочете ТСК — будь ласка, але на наших умовах, незадоволені виборами на певних округах — проведемо нові, але не перерахуємо голоси. Чи допоможе це владі? Навряд чи — іміджево вони знову втрачають. І схоже, не дуже цим переймаються.
