У Празі гостює Наталія Горбаневська — російська поетеса і перекладачка, відома дисидентка і правозахисниця. Цього разу її приїзд пов’язаний із презентацією чеського перекладу книжки «Полудень» — про події на Червоній площі в Москві у серпні 1968 року. Від часу виходу першого видання книжки російською мовою у Франкфурті 1970 року минуло багато років, але інтерес до книжки не спадає. Свідчення цьому — її нове видання, цього разу в Чехії.
Відкрита, чесна і безмірно щира — такою знають Наталію Горбаневську її сучасники, такою вона запам’ятається і з празької зустрічі. 75-літня Наталія Горбаневська вразила також своєю енергією, виваженим, принциповим і уважним ставленням до важливих історичних подій, в яких сама брала безпосередню участь. Передусім — мова про демонстрацію «вісьмох статечних» — невеликої групи на перший погляд звичайних людей, які відважилися на повний голос заявити своє горде «Ні!» окупації Чехословаччини військом так званого мирного Варшавського пакту в серпні 1968 року.
Саме про ці події та її учасників розповідає Наталія Горбаневська у своїй книжці. Група сміливців вийшла на Червону площу рівно опівдні, звідси назва книжки — «Полудень». У Празі Наталія Горбаневська, не приховуючи своїх почуттів і з певною самоіронією, розповіла про свої відчуття в день демонстрації — 25 серпня 1968 року.
«Ой, я півдороги їхала в трамваї з дитячим візочком. Думала: «Як же всі ці люди навколо мені позаздрили б, якби знали, куди я їду. Мені хотілося усім їм про це розповісти, та все ж моя наївність до такого не доходила, щоб справді їм все це розказати», — зауважила письменниця.
ВИЙТИ НА МАЙДАН — ВИБІР І ПРАВО КОЖНОГО
На демонстрацію Наталія Горбаневська везла у візочку, де був її тримісячний син, ще кілька плакатів, підготовлених того дня вранці. Серед них був плакат із давнім та добре відомим гаслом польських повстанців — «За вашу і нашу свободу!». Для чехів нині це «святі» слова. До протесту на Червоній площі ніхто нікого не агітував, це був добровільний і свідомий вибір, згадує Наталія Горбаневська.
«Ви знаєте, я маю навіть таку замітку у моєму «Живому журналі» — це цитата з Галича: «Ти маєш право вийти на майдан!». Ти можеш, але не повинен. Я ніколи нікому не говорю, що людина повинна зробити. Це кожен вирішує сам. Я нікого не кликала на демонстрацію. Я інформувала різних людей. Та вони знали, що у випадку, якщо не вийдуть, я ніякої образи на них не матиму і не буду вважати, що вони гірші за мене. Так само і нині я вважаю, що кожна людина вирішує сама за себе».
Московська акція протесту проти окупації Чехословаччини мала продовження. Наталія Горбаневська у книжці перераховує багатьох людей і події, що відбулися на теренах тодішнього Радянського Союзу. Однак комуністичний режим приховував ці факти, розповідає російська дисидентка.
УКРАЇНСЬКИЙ ГЕРОЙ ВАСИЛЬ МАКУХ
Не всі, зокрема й в Україні, знають про свого земляка зі Львівщини, героя Василя Макуха. П’ятого листопада 1968 року в Києві 40-літній Василь Макух облив себе бензином і підпалив, живим смолоскипом він біг центром столиці до теперішнього майдану Незалежності, вигукуючи гасла проти окупації Чехословаччини і за незалежність України.
На зустріч із відомою російською дисиденткою прийшло багато вихідців із колишнього СРСР, передусім із України, Росії та Білорусі. Їх цікавила думка відомої дисидентки про нинішню ситуацію на пострадянських просторах. На думку Горбаневської, ця ситуація є «вкрай сумною».
«Вкрай сумна, але я не скажу, що безвихідна. Взагалі я вважаю, що безвихідних ситуацій немає. Та яким буде цей вихід, поки що не зрозуміло. Я уважно стежу в Інтернеті за тамтешніми суперечками. Поки що не бачу ясної дороги не стільки, я б сказала, з глухого кута, скільки із заплутаного лабіринту. Єдине, що могла б повторити: комунізм в Росії закінчився. Але це не означає, що він не може повернутися в іншому вигляді під керівництвом нинішнього лівого крила опозиції. А через те опустити руки і нічого не робити — це найгірше», — заявила російська правозахисниця.
Чехи чекали перекладу книжки Наталії Горбаневської на чеську мову 43 роки. Українського перекладу книжки «Полудень» досі немає.
radiosvoboda.org, 01.11.2012
