Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Каучсерфінг — мандри по-новому

«День» дізнавався про переваги і ризики популярного у світі способу подорожування
24 липня, 2013 - 10:56
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Традиційні мандрівки більше не приваблюють туристів. Дедалі частіше вони подорожують нетипово. Не зупиняються в готелях, а шукають інші місця, де б переночувати. Альтернативою став каучсерфінг (від англ. CouchSurfing — дослівно «мандрівка диванами»). Це гостьова мережа он-лайн. На спеціальному сайті люди розміщують інформацію про себе — хто вони, звідки, де подорожують. І роблять запити іншим користувачам — чи можна у них залишитися на час мандрівки. Спільнота каучсерферів безкоштовно ділиться одне з одним місцем для ночівлі. Окрім цього, люди мають змогу поспілкуватися з місцевими жителями та обмінятися досвідом. Зараз спільнота каучсерферів налічує понад два мільйони людей і продовжує зростати.

Ігор Роздобудько — каучсерфер із Києва. Займатися цим почав недавно, з кінця 2010-го. Тоді йому потрібно було залишитися на кілька днів у Лос-Анджелесі, і не хотілося зупинятися в готелі. Щоправда, тоді не пощастило: «Це помилка усіх каучсерферів-початківців. Спершу вони думають, що головна ідея — це просто безкоштовно зупинитися на ніч». Ігор вважає, що це лише невелика частина того, що може запропонувати каучсерфінг: «Найголовніше те, що можна обмінюватися ідеями та познайомитися з новими людьми з різних куточків світу».

Перед тим як кудись їхати по каучсерфінгу, спершу самому варто прийняти кількох відвідувачів. Ігор, наприклад, приймав кілька пар — із Росії, Німеччини, Франції. Більшість залишалася на два або три дні. Розповідає — спочатку хвилювався, дуже багато уваги приділяв гостям, організовував екскурсії Києвом. Уже після здобутого досвіду вирішив подорожувати сам. «Я поїхав до Ізраїлю, де зупинявся у різних людей. Одна шістдесятирічна бабуся навіть залишила мені ключ від квартири, а сама поїхала кудись. І я цілий тиждень жив у неї». Бабуся розповідала, що прийняла у себе понад 60 каучсерферів.

Після цього Ігор зупинявся у сім’ї, що жила між Ізраїлем та Палестиною. У них Ігор дізнався багато тутешніх підводних каменів. Господарі розповіли йому про те, де безпечно, про місця, які варто відвідати. Ігор каже — так йому вдалося побачити найцікавіше. Інакше би просто зупинився у готелі та відвідав загальновідомі місця.

«Приємно, що люди справді цінують те, що ти робиш, — каже Ігор. — Люди, яких я приймав, запрошували мене до себе. Я також запрошував своїх гостей до Києва. Так формується спільнота друзів. Коли ти кудись їдеш, навіть туди, де ніколи не бував, то вже маєш якісь знайомства і знаєш, що будеш не сам». Це та культурний обмін і є головними ідеями каучсерфінгу.

Полька Ірміна Яблонська погоджується — так можна побачити країну зсередини. Місяць вона жила у Львові по каучсерфінгу. Господар, у якого вона зупинялася, запропонував їй залишитися у нього на весь час. Тому Ірміні не довелося переїжджати з місця на місце. «Поки що це мій найкращий досвід каучсерфінгу. Господар показував мені місто та був дуже привітним. А ще — це було наче вдома, без виснажливих переїздів та пошуків нового житла». Ірміна каже, це справляє дуже гарне враження про країну і з’являється бажання повернутися туди ще раз.

Українка Наталія Воробйова сприймає каучсерфінг як стиль життя. «Каучсерфери — це окрема нація, яка сприймає світ і людей зовсім по-іншому, простіше та більш розслаблено. Я знайшла кількох добрих друзів (не просто знайомих, які залишили хороші відгуки в мене на сторінці), з якими постійно спілкуюся та навіть відвідую їх». Наталія розповідає — нові люди з різними світоглядами та культурами заряджають її енергією. «Я сама стала мислити по-новому. Плюс — постійно практикую англійську з іноземцями».

Однак Наталія застерігає щодо ризиків каучсерфінгу: «Треба дуже ретельно вивчати профіль людини, яка хоче у тебе залишитися. Так само, як відгуки, які про неї залишили інші». Ігор Роздобудько погоджується: «Коли про людину написали «хороший хлопець», то це просто люб’язність. Лише формальність. Бо коли тобі справді хтось сподобався, ти напишеш набагато більше».

Загалом каучсерфінг — гарна нагода подивитися на традиційні мандри по-новому, а не просто зекономити на готелі. Особливо це приваблює молодь, яка з кожної подорожі намагається отримати найбільше емоцій. І те, що сотні киян радо приймають у себе туристів, свідчить про те, що каучсерфінг в Україні приживеться.

Анна РОМАНДАШ, Літня школа журналістики «Дня»
Газета: