Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

На свої рейки, або Чому наш ринок приваблює іноземних виробників міського транспорту

8 серпня, 2013 - 12:56
НИНІ МІСЦЕВА ВЛАДА КУПУЄ НЕ НОВИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТРАНСПОРТ ЧЕРЕЗ ВИГІДНУ ЦІНУ. АЛЕ, У РАЗІ ПРИХОДУ У ВИРОБНИЦТВО ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ, ВІТЧИЗНЯНИЙ МІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ МОЖЕ БУТИ НАВІТЬ ДЕШЕВШИМ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Держпрограма активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки зобов’язала муніципалітети купувати міський транспорт вітчизняного виробництва («Богдан», «Львівський автобусний завод», «Південний машинобудівний завод», «Татра-Південь», «Бориспільський автозавод» та ін.). Що ж, логіка уряду зрозуміла: купуй своє — підтримуй економіку. Але слід сказати, що останнім часом український ринок міського транспорту все більше залучає іноземних виробників, які окрім продажів своєї продукції також зацікавлені у створенні спільних підприємств. Додатковим стимулом для них стало й зобов’язання оновлювати електротранспорт за рахунок техніки з мірою локалізації виробництва в Україні не менш як 80%.

Прикладом такої кооперації є випуск вузькоколійного трамвая підприємства «Електронтранс», де у співзасновниках — німецька компанія TransTecVetschauGMBH (виробляє залізничні та трамвайні трансмісії) та львівський «Концерн-Електрон». Принаймні, те, що 80% його конструкцій — українського виробництва, наприкінці червня стверджував віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул. «Це найпередовіша техніка, що за комфортом, безпекою, енергозбереженням, рівнем шуму відповідає всім сучасним європейським вимогам до міського електротранспорту», — розхвалював тоді чиновник новий трамвай під час презентації. Минулого літа «Електронтранс» переміг у тендері на виробництво трамвая для КП «Львівелектротранс», запропонувавши найнижчу ціну — 11,9 мільйона гривень. Потребу в 150 таких машинах мають також інші українські міста з трамвайною колією завширшки 1 метр: Житомир, Вінниця, Євпаторія.

Нещодавно про намір виробляти в Україні трамваї та компоненти для них заявив, один з трьох найбільших світових виробників залізничного транспорту, французька фірма Alstom. Складання 25- та 32-метрових машин планують запустити на потужностях холдингу ЛАЗ уже наступного року, виробляти мають 20 одиниць на рік. Як повідомили в компанії, Alstom постачатиме устаткування, яке не виробляється в Україні, — тягові системи, візки. Згідно з інформацією виробника, спочатку міра локалізації буде на рівні 20%, а за 5—6 років планують її довести до 70%.

У прес-службі ЛАЗ «Дню» уточнили, що поки більшою мірою партнери розраховують на ринок сусідніх країн. «Але уряд схвалив те, що до України принесе нові технології така відома компанія, й ми сподіваємося, що надалі він сприятиме тому, щоб у місцевої влади було більше можливостей купувати сучасну техніку», — сказала прес-секретар компанії Оксана Горак.

Деякі муніципалітети заради зниження ціни на новий пересувний склад зацікавлені в організації виробництва тих-таки трамваїв на базі діючих депо та вагоноремонтних заводів. Хоча більшу частину комплектуючих вони купують. Так, Дарницьке трамвайно-ремонтно-експлуатаційне депо кілька років модернізувало трамваї TatraT3SU, встановлюючи на них нову транзисторну систему й частково змінюючи дизайн. Також у Києві з двох вагонів TatraT3SU зі вставлянням нової середньої секції з низькою підлогою склали понад десяток трамваїв KT3UA. З грудня 2011 року «Київпастранс» виготовив 6 «Каштанів» завдовжки 15 м і місткістю 148 пасажирів. А нещодавно зібрали трисекційний «Каштан-2» на 300 пасажирів (31 м). За словами виробників, ціна такого потяга на 1,5 мільйона гривень нижча, ніж нового дніпропетровського К1М8 «Татра-Південь» з високою підлогою, який коштує 11 мільйонів гривень. Також на боці київського трамвая — близько 45% низької підлоги, що дозволяє піклуватися про людей з обмеженими фізичними можливостями, вдосконалена гальмівна система тощо.

Щоправда, до реалізації подібних проектів справа доходить не завжди. Є ще бар’єри. Торік про можливу організацію виробництва тролейбусів на базі севастопольського КП «Севелектроавтотранс» повідомляла російська компанія «TROLZA». Її машини вже представлені тут — сім тролейбусів у 2011—2012 роках місту подарував уряд Москви. Але повідомлень про організацію складання досі так і немає.

Очікувалося також, що з 2008 року на потужностях «Кримтролейбуса» в Сімферополі складатимуть тролейбуси з комплектів машин «Белкомунмашу» й двигунів чеської компанії Skoda. Але проект так і не реалізували. Також іще 2008 року був заморожений «до виходу економіки з кризи» інший проект Skoda, в якому вона мала продавати свою продукцію спільно з корпорацією «Богдан». Допускалося виробництво в Україні спільних трамваїв, локомотивів і метровагонів.

Андрій МУРАВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: