Про це свідчить зростання кількості фізичних осіб — підприємців, які працюють на єдиній ставці оподаткування, повідомив голова Держслужби з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництва) Михайло Бродський. «Я б не радів , що у нас збільшується кількість «єдинників» (підприємці, які працюють на єдиному податку — Н.Б.)... Цього року їх кількість збільшилася на 300 тисяч, але при цьому у нас скоротилася кількість співробітників на підприємствах на 300 тисяч. Це оптимізація оподаткування, я переконаний...» — говорить Бродський.
Як він пояснив, мова йде про найманих працівників з високим заробітком, як то бухгалтери і юристи. «Вони переходять на «єдинників», платять 600 гривень і працюють. Замість того, щоб платити єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізичних осіб», — заявив голова Держкомпідприємництва.
Натомість, держава робить все для того, щоб «задобрити» підприємців. Життя українських підприємців, переконує Бродський, спрощується завдяки прийнятій три роки тому реформі правил відкриття бізнесу. «Так, завдяки внесенню змін до 13 галузевих законів було спрощено процедури реєстрації. Крім цього, почала діяти електронна державна реєстрація суб’єктів господарювання, а сплатити відповідний збір уже можна через Інтернет», — пояснив він. А цього року, додає він, хочуть внести зміни до цілої низки законів, які поліпшуватимуть бізнес-клімат в державі. Зокрема, щодо спрощення реєстрації осіб як платників ПДВ під час держреєстрації, скасування обов’язковості застосування печаток суб’єктами приватного права, скасування реєстраційного збору за проведення держреєстрації, скорочення граничного строку повідомлення про відкриття рахунків платників податків, тощо.
Наразі ж відомство продовжує підготовку новацій. Так, розглядаються пропозиції щодо скорочення більш ніж половини видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Зокрема, йдеться про зовнішньоекономічну діяльність, діяльність у сфері освіти, проведення землеоціночних робіт і земельних торгів, виробництво й торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами тощо. Очікуються зміни й у сфері нагляду і контролю. Насамперед заплановано заходи, спрямовані на оптимізацію роботи відповідних органів та усунення дублювання деяких функцій. Найближчим часом має з’явитися пілотна версія інтегрованої автоматизованої системи держнагляду на базі Єдиного держреєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це дозволить забезпечити автоматичне віднесення суб’єктів господарювання до різних груп залежно від ступеня ризику та провадження господарської діяльності й установити періодичність проведення планових заходів кожним з органів держнагляду.
На запитання «Дня, а що ж сьогодні найбільше заважає бізнесу, Бродський відповів: «Доступ до дешевих кредитів. На жаль, усі кошти, які є, йдуть на оплату в Росію великих цін за газ, і останніми роками ми не мали можливостей сприяти бізнесу у доступі до дешевих кредитів. Тож, розуміючи це, багато працюємо над цим питанням і, думаю, з наступного року усе зміниться». Аби відновити кредитний «кисень», говорить він, треба вдосконалити законодавство про банкрутство і викорінювання корупції у судовій системі.
Цікаво, що покращення бізнес-клімату не бачать міжнародні інвестори. Як повідомив в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» новопризначений директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер, «зараз важливо зруйнувати сприйняття України у світі, як країни, складної для ведення бізнесу». «Найбільший виклик для України сьогодні — корупція та недобросовісна конкуренція. Інвестори змушені нести комерційні ризики. Але якщо паралельно виникає корупційний тягар (який не можна прорахувати наперед), то, безумовно, власники вільних капіталів не підуть в Україну», — говорить він. А по-друге, — «обов’язково бізнес-клімат має бути передбачуваний, бо це —певна гарантія того, що рівень інвестицій зростатиме. А загалом же у рейтингу Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації «Ведення бізнесу-2013» Україна посідає ще 137-ме місце.
Яких законодавчих ініціатив від народних депутатів та уряду чекає бізнес? Про це «День» запитав представників галузевих асоціацій.
КОМЕНТАРI
«МІНДОХОДІВ БЕРЕ БІЛЬШЕ ПОДАТКІВ ДО БЮДЖЕТУ, НІЖ ЗБИРАЛО ДО ОСТАННЬОГО МІСЯЦЯ»
Дмитро ОЛІЙНИК, віце-президент Федерації роботодавців України:
— У бізнеса багато проблем, бо падає попит на ринку і, як наслідок, знижується виробництво. Але на тлі цього Міндоходів бере більше податків до бюджету, аніж збирало до останнього місяця... Тож фіскальний тиск на бізнес посилився... Курку (бізнес), яка раніше несла золоті яйця, треба хоч трохи годувати, бо вона взагалі скоро забуде як їх нести....
Не можна говорити, що нас категорично не задовольняє частина законодавства, але вдосконалювати є що. Наприклад, вдосконалювати Митний і Податковий кодекс, скоротити 75 контролюючих органів. Але найбільше турбує — невиконання законів та відсутність довіри, що заважає інвестувати і робить країну непривабливою. Якщо дефіцит довіри до дій влади не зникне, то Україна може зіткнутися з відтоком підприємців в сусідні країни. Оцей процес сьогодні відбувається. На мій погляд, найближчим часом Україна може зіштовхнутись з тим, що активна частина підприємницького загалу піде розвивати свою силу в інших країнах. Чому? Бо зараз певна частина українського підприємництва змінює форму співіснування з державними органами. І якщо велике підприємство стає середнім, а середнє — малим, а мале — приватним підприємцем, то — це дійсно оптимізація з точки зору бізнесу. Тобто, збільшення спрощенців — це ознака того, що бізнес шукає нові форми виживання. Але чи дійсно всі 300 тисяч підприємців цим займаються — велике питання. Треба дивитися на їхню структуру.
«НАБЛИЖЕННЯ ДО НОРМ ЄС УКРАЇНСЬКОГО СУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПОЛІПШИТЬ БІЗНЕС-КЛІМАТ»
Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент «Українського союзу промисловців та підприємців»:
— Найперше депутатам треба розглянути законопроекти для отримання асоційованого членства в ЄС. А для чого це важливо? Перший виклик — вдосконалення правоохоронної системи і судової гілки влади. ЄС вимагатиме від України прозорості дій в цьому напрямку. Крім того, наближення до норм ЄС українського судового законодавства поліпшить бізнес-клімат, бо прозора діяльність судів — важливий індекс для бізнесу, який виступає гарантією захисту їхніх інтересів та зроблених вкладень. Якщо ця система нормально працює, тоді можна говорити про сприятливий бізнес-клімат. Другий виклик для затвердження євроінтеграційного пакету документів — зближення податкового законодавства. Адже це — тема болюча для нас, бо Україна посідає перше місце за кількістю податків. А доведеться переробити систему, зробити її адаптованою до європейського законодавства. Тобто, ще більше наблизити нормативні акти бухгалтерського обліку та поліпшити адміністрування податків. Прозора і зрозуміла система адміністрування дасть змогу бізнесу бути ініціативним. Чому це важливо? Візьмемо для прикладу всім відомий ПДВ і його повернення. Якщо вдосконалити механізм його повернення, то це стане серйозним проривом. Адже в ЄС ПДВ повертають громадянам на кордоні, без жодних затримок. У нас так не виходить. Ця проблема серйозно впливає на загальноекономічну ситуацію, бо неповернення податку — це вимивання обігових коштів. Всі ці недосконалості діючого механізму адміністрування ПДВ і змушують бізнес оптимізувати податки. Третій виклик — наявність дешевих кредитів. Якщо європейський бізнес може брати кредити під 2—3%, а український під 18—20%, то на чиєму боці конкуренція буде? Зараз українські підприємства виживають за рахунок дешевої робочої сили, але це не безкінечний процес, бо вартість життя зростає і зарплати потрібно піднімати. З усього євроінтеграційного набору найскладніше буде приймати законодавство про судову систему. Наближення українських норм судового законодавства до європейського стане найбільшим випробуванням на шляху прийняття пакету євроінтеграційних законопроектів.
