Микола Грох — заслужений художник України, він навчався у Київському училищі прикладного мистецтва на відділенні художнього текстилю, пізніше — у Київському державному художньому інституті; із 1965 року брав участь у численних виставках, займався ілюструванням книжок та станковою графікою. Крім того, Микола Грох є засновником та керівником художньої студії Національної Спілки художників України (інтерв’ю з Миколою Никифоровичем читайте у четвертому випуску глянцевого додатку «Маршрут № 1» уже цієї п’ятниці).
Альбом «Графіка», який вийшов друком цього року у видавництві «Ярославів Вал», — це «кухня» художника. Тут зібрано ескізи автора із трьох альбомів-щоденників, які відображають процес творчого пошуку митця.
«Мені захотілося показати «кухню» художника, тому що вона іноді буває цікавішою за результат, — зазначив Микола ГРОХ у коментарі «Дню». — У цьому виданні не має кінцевих ілюстрацій і гравюр, до яких йшли пошуки у моїх альбомах. Я збільшив невеличкі ескізи, якими з 1980 року заповнював сторінки своїх «чернеток», і повторив через світловий стіл відібрані малюнки, не змінюючи нічого. Вийшла зовсім нова якість робіт».
Не менш цікавою є історія появи книжки «Нариси з історії костюмів». Це монументальне дослідження, що є водночас пам’яткою графічного мистецтва, створювалося близько сорока років.
— 1969 року до видавництва «Мистецтво», в якому я працював, звернувся Костянтин Стамеров із Одеси і запропонував видати двотомник з історії костюма, починаючи від єгипетської цивілізації і закінчуючи серединою ХVІІІ століття. Мені запропонували працювати над творчим оформленням, — розповів Микола ГРОХ.
Автор дослідження Костянтин Стамеров, за словами художника, походив із одеських греків. А історію світового костюма добре знав тому, що його батько, начебто, ще до революції мав власний театр у Одесі. Костянтин Стамеров задумав багатотомне видання про матеріальну культуру світу. Утім, закінчити роботу над виданням йому не довелося.
— Його репресували, і на час початку роботи над книжкою його ще не реабілітували. Із заслання він повернувся з трьома інфарктами. Я з ним всього двічі зустрічався, — зазначив Микола Никифорович. — Коли ми почали працювати над виданням, робота йшла повільно, зокрема тому, що ми надсилали чорнові начерки ілюстрацій до книжки в Одесу, Костянтин Стамеров їх правив, і лише потім ми приступали до оригіналів. Але він не дочекався завершення роботи. Тому далі нам із товаришем довелося виконувати роботу й редакторів. У результаті книжка вийшла лише через 10 років — 1979-го. Про особистість автора можу ще розповісти цікавий штришок. Через багато років я дивився на російському каналі програму, в якій брали участь колись репресовані актори; й один сказав: «Я завдячую Богові, що потрапив у табори, тому що там я пройшов університети, яких тут не зміг би пройти; я зустрівся з людьми видатними, де зіркою першої величини був Костянтин Стамеров».
Через вісім років видавництво вирішило здійснити перевидання книжки. Микола Грох вісім років редагував працю, переробляв малюнки, звіряв матеріал. Ще 12 років книжка чекала на публікацію через брак коштів — і лише 2007-го було видано цю монументальну працю, що супроводжується детальними й точними зображеннями костюмів, зачісок, взуття, які носили чоловіки й жінки у різні часи на різних континентах. За словами художника, дослідження цікаве також дуже делікатними невеликими текстами. Це фактично історія світу через костюм.
Презентація альбомів та книжки розпочнеться о 16.00 (вул. Артема, 1-5).
