На тлі відносного футбольного прориву національної збірної України з футболу хмельницьких уболівальників засмутила інформація про припинення виступів у чемпіонаті місцевого ФК «Динамо» — єдиного в області професійного футбольного клубу. Тим часом ділові кола і влада області торують шляхи економічного співробітництва з європейськими країнами, представивши потенціал краю у Греції. Проте найсуттєвіший наразі інвестиційний проект у області здійснюється на кошти бізнесменів із Москви. Зрештою, зі створенням іще одного НПП «Мале Полісся» природно-заповідний фонд Хмельниччини розширився до рекордних в Україні показників.
Микола КУЗНЕЦОВ, заступник голови Хмельницької обласної федерації футболу:
— Фінансові проблеми над хмельницьким футбольним клубом «Динамо», який перестав бути комунальним, виснуть уже кілька років. Керівництво клубу самотужки знаходило можливості розраховуватися із футболістами, але борги перед ПФЛ (хоч не такі вже й астрономічні — десь півтори сотні тисяч гривень) виявилися непідйомними. Зокрема, клуб не сплатив стартового внеску, перше коло чемпіонату у другій лізі завершує на останньому місці.
Як відомо, Професійній футбольній лізі України винне не тільки «Динамо» (Хмельницький), проте інші боржники хоч якось розраховуються. Але без підтримки бізнесменів, яких у Хмельницькому, як бачимо, забракло, директор клубу Валерій Крохан змушений був повідомити президента ПФЛ, що за відсутності фінансування прийнято рішення припинити діяльність футбольної команди.
Тим часом футбол на Хмельниччині не зник. У дорослому та юнацькому чемпіонаті області грають чотирнадцять команд, окремі з яких демонструють пристойний рівень. Але це заходи обласної програми розвитку футболу, і їх хоч якось фінансують за рахунок бюджету. Натомість професійний футбольний клуб є товариством з обмеженою відповідальністю, а приватних структур фінансувати з бюджету не можна.
Теоретично за появи спонсорів протягом зимових канікул команда «Динамо» з Хмельницького ще може продовжити участь у поточному чемпіонаті. Адже лише пакет документів на атестацію нової команди на участь у іграх Професійної футбольної ліги обійдеться більш ніж у 80 тисяч гривень.
Василь ЯДУХА, голова Хмельницької обласної державної адміністрації:
— До офіційного візиту до Грецької Республіки ми готувалися майже рік. Він виявився насиченим і продуктивним. Тепер справа за опрацюванням домовленостей, і наступного року представники двох грецьких губерній відвідають Хмельниччину для укладення конкретних договорів, як сталося після презентації потенціалу області у Кувейті.
Ми взяли участь в українсько-грецькому бізнес-форумі «Інвестиційні та експортні можливості Хмельниччини», офіційних зустрічах з главою офісу Єврокомісії у Греції Леонідосом Антанакопоулосом, з депутатами грецького парламенту та керівниками регіонів, підписали угоду про регіональне співробітництво Хмельницької області та Південно-егейської губернії й на острові Родос. Скрізь відчувалося очікування підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, що ось-ось має відбутися у Вільнюсі.
Ми обговорили співпрацю у багатьох сферах. Греки ж найбільше зацікавлені у продовольчому напрямку — через невелику кількість орних земель. Зрештою, нам цікавий досвід Греції в розвитку альтернативної енергетики (обговорювали конкретні проекти), в облаштуванні туристичної інфраструктури та збереженні пам’яток історії й архітектури. Уже після нашого візиту до Греції за прямими контрактами піде продукція наших підприємств для геліосистем і поїдуть наші фахівці для розвитку тваринництва. Вивчивши потреби і зацікавлення грецької сторони, ми готуємо пропозиції підприємств області, виробничі й будівельні майданчики і передаємо для вивчення у Посольство Грецької Республіки для систематизації.
Артур ФРІДМАН, голова ради директорів ЗАТ «Об’єднання «Прогрес»:
— Близько 400 мільйонів гривень вкладають у будівництво лікувально-діагностичного комплексу на курорті Сатанів, створеному на базі родовища мінеральних вод. Ці інвестиції залучено в рамках співробітництва нашого регіону з Московською областю.
Шляхом реконструкції корпусів колишнього санаторію «Товтри» та добудови нових корпусів місткість нового комплексу становитиме 900 місць. Готельний комплекс матиме рівень чотирьох зірок. Крім того, поряд ми споруджуємо завод із розливу мінеральних вод, а оскільки довкола розкинулася горбиста місцевість, розгортається спорудження гірськолижних спусків із підйомниками. Таким чином береги подільського Збруча у районі Сатанова на Поділлі не тільки конкуруватимуть із курортним Трускавцем, а й нагадуватимуть славнозвісний Буковель.
Для того щоб санаторій запрацював, як передбачено інвестиційним проектом, наступного року будівельно-монтажні й опоряджувальні роботи виконують понад триста будівельників. Зовнішні роботи закінчують, котельня вже готова давати тепло, тож працюватимуть вони і взимку.
Комплекс стане візитівкою області, тут буде чотири конференц-зали для ділових зустрічей та інших заходів. Туристична і лікувальна привабливість уже стала поштовхом для розвитку селища Сатанів, вона задовольнить найвибагливіших клієнтів.
Юрій РЕЗНІКОВ, голова громадської ради при Хмельницькій обласній державній адміністрації:
— Зі створенням Національного природного парку «Мале Полісся» територія Хмельниччини стала найзаповіднішим регіоном в Україні. Адже разом із найбільшим у Європі природним парком «Подільські Товтри» (261 316 гектарів) обидва НПП вкривають 13,1 відсотка території області.
Прикметно, що указ про створення цього парку підписано Президентом України уперше за три роки, а загалом в Україні загальмовано створення сімнадцяти національних парків. Усю документацію, якою обґрунтовували необхідність створення парку, було подано на підпис главі держави, але все зупинилося, як підказує логіка подій, через небажання господарюючих структур втрачати можливість чи то видобутку корисних копалин, чи лісозаготівель. І лише наполегливість громадських організацій, які сконсолідувалися, довела справу до кінця. Тобто до рішення на найвищому державному рівні спонукав Інститут громадянського суспільства.
Втім, втрати вивчали упродовж півтора десятиліття, коли тривали підготовчі роботи екологічних служб, науковців і громадськості. І заповідний режим обмежить лише хімічні роботи та подовжить вік дозрівання деревини. Адже дев’ять з половиною тисячі гектарів НПП «Мале Полісся» — це великі масиви державних підприємств «Ізяславський лісгосп» та «Славутський лісгосп» (разом понад всім тисяч) та кількох сільгосппідприємств.
Ще рік створюватимуть структуру і добиратимуть штат парку, але вже найактивніше сприяє цьому місцева влада, зокрема директор Ізяславського лісгоспу Петро Курельчук. Збереження природної спадщини сприятиме розвитку туризму, і це принесе більші дивіденди суспільству, ніж промислове вирубування лісів. Це європейська практика.
