На своїй сторінці у FB Геннадій Мінаєв прокоментував гасло «Суми + Юля = ЄС»: «Як людина, яка має досвід Майдану-2004 і політик із дев’ятирічним стажем після нього, можу сказати, що, на мою скромну думку (IMHO), не треба плутати Божий дар із яєчнею: процес євроінтеграції України і процес боротьби за владу.
«Суми + Юля = ЄС»? З якого такого переляку? Може бути так, як я написав вдень: «Україна = ЄС!»? Ні? Навіщо, скажіть мені, будь ласка, в Києві на анонсованому «ЕВРОмайдані» засилля партійних прапорів і одиничні випадки присутності прапорів Євросоюзу? Ви (звертаюсь до опозиції) не розумієте, що цим самим відштовхуєте тих людей, які не підтримують вас (у політичному плані, не дивуйтеся, є й такі), але хочуть у Європу, прагнуть європейських стандартів в Україні. Можливо, якби був не мітинг опозиції (боротьба за владу), а мітинг на підтримку підписання Україною асоціації з Євросоюзом у Вільнюсі (вибір шляху розвитку держави), прийшло б сьогодні не 50, не 100 тисяч, а 300, 400 тисяч киян! Вірніше, українців. Дивись, і прихильників додалося б.
Скажіть, що прапори — це неважливо. Дуже важливо. Ще й як важливо! Це перше. Друге. Гасла (цілі?): «Президенту — імпічмент!» і таке інше за всім списком. І що? Толк який?
Треба просто, якщо ви хочете добра Україні, висунути лише одну ВИМОГУ: «Президенте, підпиши документи у Вільнюсі!». Все, крапка! А так... чистісінька боротьба за владу. Нічого більше.
Люб’язні! Не так борються за владу. Не так. Ну, програли президентські вибори на початку 2010 року. Було 2,5 року часу «прийти до тями». Треба було наприкінці 2012 року вигравати парламентські вибори, набирати 226 голосів. І тоді «направо-наліво шашкою махати» у Верховній Раді (хоч нині і президентсько-парламентська модель діє): «Уряд — у відставку!», закони України ухвалювати (зокрема, євроінтеграційні), 300 голосів шукати (щоб Президента «англійською королевою» зробити), корупцію знищувати... тощо. ДО ЄВРОПИ УКРАЇНУ ВЕСТИ!
А так... чистісінька боротьба за владу. Проходили. Знаємо».
