Печерський районний суд міста Києва. Десята ранку. Суддя Оксана Царевич (це та сама, яка у свій час засудила до трьох років умовного терміну екс- заступника голови «Нафтагазу» Ігоря Діденка та входила у колегію суддів щодо розгляду справи екс-міністра МВС Юрія Луценка) розпочинає слухання справи щодо Інни Царькової, прес-секретаря посольства Канади в Україні. Встановлюється особа, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно статті 122-2 Кодексу про адміністративне правопорушення.
На перший погляд здається, суддя у гарному гуморі. Пояснює, що адвокат при розгляді адміністративних правопорушень має право не вставати, коли до нього звертається представник Феміди.
Тим часом Інна Царькова не визнає себе винною і готова доводити це. «З 26 по 30 грудня 2013 року я разом з чоловіком проживала у заміському будинку у Вишгороді. Поїздок до Києва не планували, географічні та адміністративні межі Вишгорода не залишали. Напередодні у нас була вечірка — запросили друзів, а 29-го ми прибирали. Про неправдивість наведених у протоколі даних свідчить той факт, що разом з чоловіком 29 грудня близько 17.30 здійснювали покупки у магазині Вишгорода», — йдеться у поясненні Інни Царевич. Є чек, який це підтверджує.
А у рапорті, що склав капітан міліції Козак В.А. 29 грудня, зазначено, що машина, власницею якої є Інна, не зупинилася на вимогу патрульного о 18.10 на Наддніпрянському шосе!..
Суддя уважно читає пояснення, а потім слухає. Зрештою у неї виникає лише два запитання до власниці автівки. Перше: «Чи хтось, окрім вас, може керувати транспортним засобом?» Друге: «Можливо, ви пригадуєте, що хтось із друзів, знайомих виїжджали на вашому авто?» А згодом зазначає, що має запитання до того, хто складав протокол... Царевич цікавиться тим, як даішнику вдалося ідентифікувати особу. Далі розповідає свідок — чоловік Інни — Ігор, він повторює слова дружини. Та відповідає на запитання адвоката. У судді до нього теж є запитання: «Яка у вас порода собаки?»
Інна Царькова зазначає, що з часу отримання водійських прав — майже двадцять років тому, на неї жодного разу не складали протокол про порушення правил дорожнього руху.
Засідання триває вже хвилин сорок, суддя цікавиться, чи з’явилися свідки, яких викликано на прохання відповідачки. Йдеться про згаданого вже Козака В.А., а також інспектора з дізнання Печерського РУГУ МВС у Києві Олега Самотеса. Пан Самотес заходить до зали. Стає до трибуни і починає пояснювати: «2 січня мені на виконання було надано рапорт з приводу правопорушення. На нього накладено резолюцію, що я маю скласти протокол». «І?..», — запитує суддя. «Протокол було складено», — відповідає людина у погонах. Далі запитує вже адвокат Інни Владислав Лясковський. І тут з’ясовується, що інспектор не пам’ятає, коли саме було складено протокол, бо багато роботи, не знає, чому до справи не було долучено пояснення, написані Інною під час першої зустрічі з інспектором з дізнання у неї вдома, бо передав справу своєму керівництву... Втім, намагається «пояснити», що «все одно протокол має бути складено». Зрештою Олег Самотес виконав свою роботу — протокол склав, у якому, за його ж свідченнями, навіть немає підпису, що вказана особа відмовляється підписати протокол.
Наступний свідок — дорожній інспектор пан Козак. Він на засідання не з’являється. Як пояснює його колега, той на нараді, вимкнув телефон, а іншого способу зв’язатися з ним немає. Суддя навіть показово у залі набирає номер, який їй надано. Але — яка прикра неприємність — абонент і справді поза зоною. Оксана Царевич оголошує перерву до 16.00, мовляв, тоді свідок звільниться. Але інспектор ДАІ — настільки заклопотана особа, що і ввечері не знаходить часу викласти суду свої пояснення. Після роботи той пішов додому, а звідти, як кажуть, поїхав до батьків у Вінницьку область...
Відтак суддя Царевич досить швидко виносить вирок, зазначаючи, що доказів, які надано, недостатньо, а свідок — особа зацікавлена. З її вуст лунають слова про шість місяців позбавлення водійських прав — максимально можливе покарання.
«Доказів нуль, викликали на моє прохання капітана, який складав адмінпротокол за моєї відсутності — цирк. Зранку слухали справу цілу годину, рапорт та адмінпротокол було розтрощено вщент моїм адвокатом, — сказала по закінченню суду прес-секретар посольства Канади в Україні. — До цих подій з Автомайданом їздила тільки раз. Після цього почали з чоловіком робити це постійно. Нас не переможуть!»
«ДАІ АКТИВНО ВИКОНУЄ ЗЛОЧИННИЙ НАКАЗ ЗВЕРХУ»
Активісти зазначають, що працівники ДАІ 29 грудня 2013 року загалом склали рапорти про незупинку на вимогу інспекторів ДАІ на власників понад 2000 машин у різних точках Києва. Але найбільше при виїзді зі столиці у напрямку села Нові Петрівці, де розміщено президентські апартаменти. При цьому даішники не наводять жодного іншого доказу цього факту, окрім слів інспектора.
«ДАІ активно виконує злочинний наказ зверху, тепер естафету репресій проти Автомайдану перейняли суди, безпідставно і безглуздо позбавляючи активістів водійських посвідчень», — каже активіст Автомайдану Дмитро Булатов.
Те, що справи автомайданівців просто копіюють, розповідають і водії, і юристи, і політики. Під час таких засідань суддю не цікавлять свідчення, які підтверджують непричетність осіб до скоєння адмінправопорушення. Так, під час засідання, на якому позбавили прав одного з організаторів автомобільного протесту Сергія Хаджинова, народні депутати України підтвердили, що вони керували автівкою, власником якої є Хаджинов, але у відповідь почули вирок: на три місяці позбавлення водійських прав.
Активісти Автомайдану наміру здаватися не мають. У разі програшу всіх можливих інстанцій в Україні, заяви потраплятимуть до Європейського суду з прав людини. «На це потрібен час і певні зусилля, але ми, на відміну від вас, робимо все можливе для встановлення правового порядку у всіх сферах життя. І якщо раптом станеться так, що Європейський суд задовольнить нашу скаргу, ми вже через годину надішлемо в усі посольства іноземних держав повний перелік прізвищ суддів, що виносили репресивні вироки», — йдеться зокрема в спільній заяві автомайданівців до суддів.
