Учора о 12.00 близько двох тисяч львів’ян штурмом взяли будівлю облради, що на Винниченка, 18 і заблокували центральний і запасний входи-виходи. Мета акції, як пояснила «Дню» депутат облради Оксана Юринець (фракція «Удар»), поспілкуватися з головою ЛОДА Олегом Салом на предмет «перейти на бік громади, а не виконувати злочинні укази Президента. Також зібрати депутатів обласної ради, аби обговорити ситуацію у країні». Губернатора на місці не виявилося — з протестантами спілкувався його заступник Олексій Сторчило. Перемовини виявилися нульовими.
За словами О. Юринець, деякі із штурмовиків були налаштовані досить агресивно: «Це провокатори, яким би все бити і громити». Розповідала, що стоїть з головою вільних профспілок Андрієм Соколовим «по обидва боки коридору», заспокоюючи протестантів: «Цікаво і весело».
Як повідомила «Дню» прес-секретар голови ЛОДА Ірина Мартинюк, Олег Сало написав заяву на звільнення з посади — під тиском: «Його змусили це зробити, погрожуючи захопленням влади». За словами І. Мартинюк, Олег Сало «бачив некерованих людей, їхнє небажання йти на перемовини, а також переймався життям та здоров’ям працівників обласної державної адміністрації». Ситуацію, що склалася, розгляне прокуратура Львівської області.
Тим часом, з’явилася інформація, що на підмогу мітингарям на Винниченка, 18 рушили активісти з Євромайдану, здебільшого — молодь.
На момент написання матеріалу жодної інформації про перебіг подій на Винниченка, 18, ні на сайті ЛОДа, ні на сайті облради не з’явилося. Станом на 16.30 прес-секретар голови ЛОДА зазначала, що у будівлі більш-менш спокійно: «Протестанти бігають коридорами, заглядають у кабінети. Про те, щоби бити-громити, наразі не йдеться».
ТИМ ЧАСОМ
У РІВНОМУ АКТИВІСТИ ТАКОЖ ЗАХОПИЛИ ОДА
23 січня одразу після Народного віче кілька тисяч рівнян штурмом захопили приміщення рівненської ОДА. Активісти розбили скло вхідних дверей та зайшли у хол приміщення. Там вони заспівали гімн. Місцеві активісти почали перемовини з заступниками губернатора Олексієм Губановим та Анатолієм Єхименком. Сам же очільник ОДА, який вчора отримав від Януковича нагороду, ще раніше взяв відпустку. Мітингувальники вимагали зв`язатись із Василем Берташем, який перебуває за кордоном, та припинити переслідування активістів. Люди вимагали також відставки керівництва області, виведення беркутівців з Києва та гарантій того, що репресій щодо громадських активістів не буде, повідомила Оксана КРАВЕЦЬ, Рівне. Крім того, як повідомляє www.blitz.if.ua, учора перед Івано-Франківською ОДА зібралось близько двох тисяч іванофранківців. Вони вимагали від очільника краю Василя Чуднова, щоб той вийшов до них. Крім того, просили вийти з ПР. Врешті вони розійшлися, та обіцяли прийти наступного дня. А, як повідомляв Житомир.info, того ж дня кілька сотень житомирян намагалися штурмувати будівлю облради, а потім провели біля неї пікет.
ЦИТАТА «Дня»
Василь СТУС:
«1. Треба мати тверде переконання, що твоя Правда за тобою. Тому пам’ятай: із тобою можуть учинити фізичну розправу, але моральна перемога — за тобою. Ті, хто переслідує тебе, тримають Україну в колоніальному ярмі шляхом страшного терору, геноциду, нищення найкращих синів України. На твоєму ж прапорі — вільна Україна з вільними громадянами, держава, в якій не буде соціального визиску і національного гніту. Отже, борючись із темрявою, ти несеш своєму народові світло Правди. ...»
(«Пам’ятка для українського борця за волю». / Серія «Бронебійна публіцистика». ПрАТ «Українська прес-група», 2012)
Євген МАЛАНЮК:
«...Скажемо коротко і забігаючи наперед: проблема українського малоросійства є однією з найважливіших, якщо не центральних проблем, безпосередньо зв’язаних з нашою основною проблемою — проблемою державності. Що більше: це є та проблема, що першою встане перед державними мужами вже Державної України. І ще довго, в часі тривання й стабілізації державності, та проблема стоятиме першоплановим завданням, а для самої державності — грізним мементо (нагадуванням).
Малоросійство бо — наша історична хвороба, хвороба багатовікова, отже, хронічна. Ні часові застрики, ні навіть хірургія тут не допоможуть. Її треба буде довгі-довгі десятиліття ізживати.»
(«Малоросійство». / Серія «Бронебійна публіцистика». ПрАТ «Українська прес-група», 2012)
