Уявляєте союз «Я+Ю», який не склався в 2009-му, таки може відбутися. Принаймні версіями на цю тему учора був переповнений український інформпростір. «Вкинув» повідомлення «Коммерсантъ Украина». Видання написало, що новопризначений глава Адміністрації Президента Андрій Клюєв на минулому тижні їздив «провідувати» в Качанівській колонії екс-прем’єра Юлю Тимошенко. І метою їхньої зустрічі, з посиланням на джерела в «керівництві однієї з опозиційних фракцій» пише «Коммерсантъ Украина», було знайти «спільний вихід з нинішньої ситуації та об’єднати зусилля Партії регіонів і «Батьківщини» у Верховній Раді. Мовляв, за це лідерка «Батьківщини» отримає волю, глава фракції «Батьківщина» у ВРУ стане прем’єром, а країна повернеться до Конституції 2004 року. Що в замін отримає влада — видання не пише.
• Новину практично відразу передрукувало багато українських ЗМІ. І так само «блискавично» обидві сторони процесу заперечили цю інформацію.
«Я почув про це з видання «Комерсант», ніякої іншої інформації про це не маю. Я не можу навіть коментувати це без наявності інформації», — сказав заступник голови парламентської фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв в ефірі Еспресо.TV. При цьому він не виключив, що ця інформація може бути «качкою» і ще раз наголосив, що ніякої інформації про можливість таких переговорів немає.
«Клюєв не зустрічався з Тимошенко, — заявив у коментарі «Дню» прес-секретар глави Адміністрації Президента Артем Петренко, і додав. — Це я можу з впевненістю коментувати».
Про таку «високу» зустріч «нічого не відомо» і начальнику Качанівської виправної колонії Ігорю Колпащікову, в якій перебуває екс-прем’єрка.
«Це виключено», — відрізав адвокат екс-прем’єрки Олександр Плахотнюк.
• Але, водночас, ні одна зі сторін, яка фігурує в «дезінформаційному повідомленні», не взялась коментувати: якщо це «качка, то на чиє замовлення, і з якою метою вона з’явилась? Кого цією «історією» хочуть дискредитувати: Тимошенко, чи Клюєва? І кому вигідно «зливати» когось із них?
Натомість оперативність «заперечень» у окремих політологів викликала запитання. «Говорити, що взагалі ніяких переговорів між представниками Януковича і Тимошенко немає — не можна, — коментує «Дню» політолог Максим Розумний. — Очевидно, що консультації ведуться постійно. Такими є правила гри і стиль стосунків всередині вітчизняного політико-олігархічного класу».
Якщо все ж таки припустити, що ці перемовини таки мали місце, то що могло стати їх «каталізатором»?
• У парламентській фракції «Батьківщина» не для запису коментують: лист Тимошенко до фракції з вимогою вийти з переговорів із владою та не погоджуватися на зміну Конституції, Янукович міг розцінити як те, що екс-прем’єрку можна використати як «союзника». Якщо це правда, то виглядає так, що нинішній конфлікт і його ескалація є під контролем людей Тимошенко. І саме загрозою санкцій Януковича штовхнули до домовленостей з людиною, якій він чи не найбільше не довіряє, і від якої зазнав чи не найбільше ударів... І ще версія існування таких переговорів: це може свідчити про те, що ні Кличко, ні Тягнибок, і аж ніяк не Яценюк, і навіть не троє разом, не мають тієї політичної ваги, яку має Тимошенко, навіть сидячи за гратами. Ця версія вигідна самій екс-прем’єрці. Так вона нарощує собі активи.
• «Опозиція (Яценюк. Тягнибок, Кличко. — Ю.Л.) домовлятися з регіоналами не вміє, — коментує «Дню» член фракції ПР у парламенті, який побажав лишитись інкогніто — Провал «конституційної змови» і незмога знайти голоси за свої ж законопроекти — останні тому підтвердження».
У той же час, є багато факторів, які цей «союз» унеможливлюють. Хоча б історія попереднього зближення Януковича з Тимошенко. Перший тоді практично за крок до «союзу» дав своїй непередбачуваній партнерці відкоша. Тож Клюєв, який тоді був переговірником, добре знає деталі, і саму Тимошенко та її характер.
• «Комбінація надто складна і видання лише окремих фрагментів інформації, скоріш за все, є елементом якихось кулуарних схем і домовленостей, які зараз знаходяться в процесі становлення і формування, — вважає Максим РОЗУМНИЙ. — Насправді ж метою цих «вкидань» може бути бажання приховати справжні наміри та істинні домовленості між основними політичними гравцями раніше, ніж вони могли б бути розкриті та нейтралізовані»
