Литовці проголосували проти партії влади та АЕС
Виборці на парламентських виборах у Литві проголосували проти правлячої консервативної партії. Падіння рейтингу консерваторів було пов’язане з політикою зменшення бюджетних витрат на тлі глибокої рецесії — однієї з найгірших у світі. За даними 1938 з 2017 дільниць, Партія праці отримала 20,15% голосів, соціал-демократи — 18,56%. Третє місце дісталося консерваторам — 14,77%. Разом з виборами відбувся й референдум: литовцям пропонувалося висловитися «за» або «проти» будівництва нової АЕС. Близько 65% учасників референдуму висловилися проти. Голова Головної виборчої комісії Зенонас Вайгаускас назвав вибори й референдум такими, що відбулися, передає delfi.lv. Як стверджують аналітики, проголосувавши за ліві партії, виборці «покарали» уряд Андрюса Кубілюса за скорочення пенсій і зарплат. Кубілюс прийшов до влади 2008 року, коли світова фінансова криза поклала край литовському економічному підйому, пов’язаному з дешевими кредитами, наданими скандинавськими банками.
Алі Зідан — новий безпартійний прем’єр Лівії
Національний конгрес Лівії обрав Алі Зідана новим прем’єр-міністром країни. Безпартійний Зідан отримав підтримку більшості депутатів і випередив кандидата від лівійського відділення руху «Брати-мусульмани» Мохаммада аль-Харарі, повідомила Бі-Бі-Сі. Алі Зідан має представити на розгляд Конгресу кандидатів на міністерські посади протягом найближчих двох тижнів. У 1980-х роках дипломат Алі Зідан долучився до опозиційного руху «Національний фронт за порятунок Лівії», що виступав проти режиму Муаммара Каддафі, а потім почав працювати адвокатом з прав людини в Лівії в Женеві. Він працював посланцем у Європі перехідного уряду Лівії й, наскільки відомо, зіграв вирішальну роль, переконавши тодішнього президента Франції Ніколя Саркозі підтримати повстання проти Каддафі. Нагадаємо, що Національний конгрес Лівії був обраний у липні 2012 року й у серпні прийняв владні повноваження у перехідного уряду, сформованого під час громадянської війни в Лівії.
Монголія позбавилася «головного» Леніна
В Улан-Баторі демонтували пам’ятник Володимиру Леніну, встановлений 58 років тому. Рішення про демонтаж було прийняте мером міста, членом Демократичної партії Бат-Уулом Ердене. Коментуючи рішення про знесення, мер заявив, що за часів правління Леніна й Сталіна жертвами політичних репресій стали тисячі монголів. Подивитися на процес демонтажу пам’ятника зібралося приблизно 300 людей. Як передала Бі-Бі-Сі, з натовпу в монумент летіли старі черевики. Раніше адміністрація міста повідомила, що пам’ятник буде продано з аукціону. Передбачається, що початкова ціна лоту становитиме близько 280 доларів. На місці Леніна влада планує встановити новий монумент на згадку про жертв масових заворушень 2008 року. Нагадаємо, що з моменту розпаду СРСР на пострадянському просторі й у країнах колишнього соціалістичного табору були демонтовані сотні монументів Леніна, а також інших вождів комунізму. Тим часом північнокорейська влада прибрала зображення Карла Маркса і Володимира Леніна з головної площі Пхеньяна, повідомляє британська The Daily Telegraph. Передбачається, що це може бути пов’язано зі зміною політичного курсу КНДР. Масштабні зображення комуністичних вождів знаходилися на площі імені Кім Ір Сена, де проходять паради та інші урочисті заходи протягом декількох десятиліть, навіть незважаючи на корекцію доктрини марксизму-ленінізму в рамках північнокорейської ідеології чучхе. Як уточнює газета, демонтаж портретів був проведений минулого літа без будь-яких видимих причин. Такий крок зроблено на тлі обережних спроб Кім Чен Ина зробити північнокорейське суспільство більш відкритим і менш залежним від військової верхівки.
Нобелівська премія з економіки вирушила до США
Американські вчені Елвін Рот і Ллойд Шеплі стали лауреатами Нобелівської премії з економіки з формулюванням «за теорію стійкого розподілу й практику моделювання ринку». Обидва фахівці активно займалися розробкою теорії ігор. Торік винагороду також отримали двоє громадян США — Томас Сарджент і Крістофер Сімс. Нобелівська премія з економіки — єдина, заснована не самим Альфредом Нобелем, а Шведським державним банком через 72 роки після смерті промисловця. Середній вік лауреатів премії — 62 роки.
