Депутати продовжують у Раді ділити портфелі, а економіка тим часом потребує негайної реабілітації. За словами в.о. Президента України Олександра Турчинова, на єдиному казначейському рахунку пусто, державна казна доведена до ручки. А для відновлення макроекономічної рівноваги країні потрібна фінансова допомога в розмірі 35 мільярдів доларів. На секундочку: це майже як золотовалютні запаси Національного банку, які країна мала в найкращі часи!
Тож за три місяці протистояння країна втратила чимало. Скільки конкретно — важко сказати. Ще треба порахувати втрати від зниження інвестиційного клімату та падіння вартості акцій українських компаній на міжнародних фондових біржах. Коли одні втрачають, то інші — здобувають. «Під час силових сутичок мирні і стабільні економічні відносини втрачаються. Ніхто жодних зобов’язань не виконуватиме. Жодні інвестиції не можуть бути довгостроковими», — розповідає колишній міністр економіки Володимир Лановий.
Хто ж є головним набувачем основних вигод від економічної дестабілізації в Україні? «День» намагався знайти відповідь.
СТРАХОВКА ВІД ДЕФОЛТУ — ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ
У період політичного протистояння одним із найбільших очевидних кредиторів України став американський інвестиційний фонд Franklin Templeton. Як повідомляє УНІАН з посиланням на Bloomberg, це сталося завдяки придбанню фондом державних облігацій у четвертому кварталі минулого року. За інформацією агентства, обсяг держборгу України під контролем фонду в четвертому кварталі 2013 року зріс на 252 мільйони доларів за номінальною вартістю — до 3,8 мільярда доларів. Із урахуванням вкладень європейських партнерів фонду, вкладення оцінюються в 6,4 мільярда доларів, що становить більш ніж третину зовнішніх валютних облігацій України. Також Bloomberg повідомляє, що прибутковість з урядових облігацій на 1 мільярд доларів з терміном погашення в червні 2014 зросла на 19 п.п. — до 42% і це зростання триває.
Причину надмірної зацікавленості американського фонду державними цінними паперами народна депутатка Інна Богословська «Дню» пояснила так: «Американський фонд скупив актив тільки з тієї причині, що до цього він володів половиною зовнішнього державного боргу України. Їм треба було скупляти решту, аби у разі дефолту увійти в реструктуризацію (і відповідно в повернення боргів) з найсильнішою позицією, щоб їм першими віддали гроші». Тож, купівля рекордно подешевшавших облігацій — це свого роду страховка для вже присутніх на українському ринку фінансистів. І якщо вдасться екстрено отримати зовнішнє фінансування, то ніхто «не обвалить» державні цінні папери, а відтак — і економіку.
БІЛЬШЕ РИЗИКІВ — У ПРИВАТИЗАЦІЇ
Гроші від міжнародних донорів підуть на реформи. А ще потрібні ж гроші на виплату зарплат учителям, лікарям, пенсіонерам, інвалідам та решті соціально-незахищеного населення. Тому КМУ шукатиме резервні джерела для погашення своїх внутрішніх зобов’язань, кажуть експерти. Тому, можливо, дорозпродати те, що лишилося в державних запасах. Але навряд чи це треба робити сьогодні, каже Лановий. «Відбувається декапіталізація вартості нерухомості, промислових та інших об’єкті. Тож нові покупці, які прийдуть в Україну, купуватимуть значно дешевше ці об’єкти, аніж вони реально коштують. Здешевлення активів спостерігається в усіх галузях», наголошує він у коментарі «Дню».
На думку колишнього міністра економіки України Володимира Ланового, насамперед подешевшають торговельні компанії (оптові та роздрібні), далі — банки. Промислові активи не так швидко скидатимуть у вартості, а от сільське господарство взагалі поки що мало реагує на це, каже Лановий. Але, продовжує він, пускати з молотка те, що лишилося — не можна, бо як і в 90-ті немає прозорого механізму торгів, відтак не зрозуміло закриють чи ні, модернізують чи ні такі об’єкти нові власники, вважає Лановий. «Зараз повна анархія в головах іноземних інвесторів. Ніхто не сунеться в торги за залишками держвласності доки не відновиться грошова система та фінансові ринки. Приватизація за таких умов виглядатиме «допотопною», — каже він.
МІЖНАРОДНІ КОМПАНІЇ З ДИСКОНТОМ — 20%
І останній вірогідний варіант для «розділяй і владарюй» — купити з дисконтом акції українських компаній, які торгуються на міжнародних фондових площадках. «Акції українських компаній уже подешевшали на 20%», — підраховує дисконт Лановий. Детальніше про такий сценарій «День» писав раніше у матеріалі «Фондовий ринок обвалився». Як розповіли «Дню» бізнесмени-депутати, які ще зовсім недавно були в Партії регіонів, а потім швидко вийшли звідти, такий крок був продиктований не тільки незгодою з останніми рішеннями Януковича, а й тим, як перебування у лавах партії «кривавого диктатора» позначається на сприйнятті їхнього бізнесу і вартості активів. Коротко, цинічно, але дуже симптоматично: попри все часто представники українського бізнес-середовища ще не мислять категоріями громадянського суспільства і свого місця в ньому.
ХТО НАЙБІЛЬШЕ ВИГРАВ?
Зацікавлених сторін декілька, кажуть експерти. На думку Богословської, першим у руйнівних наслідках для економіки України варто шукати путінський слід. «Від початку до кінця — це план Путіна», — заявила вона «Дню».
«Економічні вигоди від дестабілізації ситуації в Україні для Росії почалися 1991 року, коли вона різними способами почала «провалювати» нашу економіку. Не давати торговельні контракти, позбавляючи ЗВР, запускаючи шпигунів, які розвалили грошову систему тощо», — продовжує Лановий. І якщо задум вдасться до останнього і приватизація таки «гряде» попри всі «але», каже він, то найбільше сусідів цікавитиме «Турбоатом». «Росії треба купувати українські заводи-конкуренти своїх, аби подавити їх конкурентоспроможність, як вони зробили з Глиноземним миколаївським заводом, Алюмінієвим заводом, «Луганськтепловозом», Одеським нафтопереробним. Вони купили, щоб розбити і розтрощити ці заводи та збільшувати свій експорт, роблячи нас залежними у валюті і торгівлі. Зараз це очевидно по тих боргах, які накопичені перед Росією. Цікавить і нафтогазовий сектор: розподільчі системи, підземні сховища», — додає він.
Знецінені акції українських компаній можуть зацікавити й китайських інвесторів, продовжує описувати «лаву запасних зацікавлених» голова Всеукраїнського союзу вчених-економістів Олександр Кендюхов. Для них Україна — країна з великими продовольчими резервами, відтак вони можуть цікавитися придбанням акцій та цінних паперів аграрних компаній, або ж орендою сільгосземель. Але, протягуючи руку китайським партнерам, каже він, треба пам’ятати, що натомість вони чекають за свої гроші державних гарантій у вигляді землі чи ще якихось інших природних ресурсів. «Тому Україна може втратити частину своїх стратегічних загальнонаціональних активів», — припускає він.
Мають свої види на Україну і США, додає Лановий. Наприклад, їх цікавить енергетика, зокрема, атомна.
Європа також отримує можливість збільшити свою присутність на внутрішньому ринку, каже Кендюхов. Але все ж, більше вигод має російський бізнес. Який традиційно має на внутрішньому ринку країни налагоджену систему поставок і взаємин з торговцями.
ДО ТЕМИ!
План «№1»
Представники вітчизняного бізнес-рітейлингу закликали підприємців працювати «по-новому»
Тим часом Українська торговельна гільдія виступила зі зверненням до вітчизняних підприємців. У компанії вважають, що бізнес не повинен відсторонятися від подій, які відбуваються зараз у країні. «Під впливом трагічних подій і перед лицем складної економічної ситуації ми як представники бізнесу і громадяни України звертаємося до всіх українських підприємців із закликом не залишатися в стороні від врегулювання проблем економіки», — сказано в зверненні. Весь колектив компанії, у тому числі — президент UTG Вадим Непосєдов і партнер UTG Віталій Бойко закликали до таких дій:
СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ
«Минулі двадцять років не привели нас до економічного успіху, і зараз наша країна стоїть на порозі колапсу. Будь-яка економічна допомога від інших держав і міжнародних інституцій у будь-якому разі буде не безвідплатною. Ми вважаємо, що за таких умов саме бізнес має стати основною рушійною силою, яка зупинить падіння української економіки. Тому закликаємо підприємства вивести свій грошовий обіг з тіні й відмовитися від несплати податків як способу скорочення витрат.
Ми сподіваємося, що сьогодні немає потреби оптимізації частини прибутку для того, щоб він не був використаний з метою особистого збагачення тих, хто має доступ до скарбниці. Зараз повна сплата податків бізнесом — не лише своєчасний, але й життєво необхідний для економіки країни крок.
Ми вважаємо, що в нинішній економічній і політичній ситуації сплата податків у повному обсязі є громадянським обов’язком кожного бізнесмена. Україна має стати повноцінним членом європейської родини, і такі поняття як «зарплатня в конверті», «перетворення на готівку» та інші повинні безповоротно піти в небуття», — вважають у компанії.
СТВОРИТИ ОРГАН, ЯКИЙ КОНТРОЛЮЄ ВИТРАЧАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ
«Для того, щоб не повторилися сумні історії з минулого, ми пропонуємо представникам бізнесу створити орган, який би контролював використання сплачених ними коштів. Соціально орієнтований, відповідальний бізнес має також бути в курсі того, куди і в якому обсязі йдуть сплачені як податки гроші», — говориться в заяві.
ІНІЦІЮВАТИ ЗМЕНШЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ
«Враховуючи те, що рівень оподаткування в Україні — один із найвищих у Європі, ми пропонуємо нашому урядові зробити кроки для зменшення податкового гніту на бізнес, особливо щодо заробітної платні. Повна сплата податків, згідно з існуючим рівнем оподаткування, може призвести до збитковості бізнесу. Це стане головною перешкодою відновлення економіки, може призвести до закриття підприємств і до скорочення робочих місць», — зазначають експерти Гільдії.
СТВОРИТИ ФОНД ДОПОМОГИ РОДИНАМ ПОТЕРПІЛИХ
«Сумуючи про загиблих у ході подій листопада 2013 — лютого 2014 року, ми ініціюємо створення спеціального фонду допомоги їхнім родинам. Завдяки цьому фондові, українські підприємці зможуть здійснювати цільову допомогу потерпілим. Всі засоби цього фонду витрачатимуться на поліпшення житлових умов родин, які втратили рідних і близьких. Керувати фондом мають особи, які користуються максимальною довірою. Всі ухвали про витрачання коштів фонду прийматимуться публічно. Компанія UTG готова перерахувати на рахунок фонду перші 300 000 гривень.
Ми звертаємося до всіх бізнесменів України з проханням підтримати наші почини і разом зробити свій внесок у розвиток країни, яка завдяки нашим зусиллям може стати в один ряд із розвиненими європейськими демократичними державами», — сказано в заяві.
Марія ЮЗИЧ, «День»
