Далеко не кожна новина, промайнувши в нинішньому бурхливому інформаційному потоці, може зрівнятися за можливими наслідками з тією, яку було оприлюднено в повідомленні Геннадія Москаля— першого заступника голови комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Суть її в тому, що Китай нібито подав до Лондонського міжнародного арбітражного суду позов на Україну на відшкодування збитків на суму $3 мільярди через невиконання договору про постачання зерна. «...Усупереч домовленостям, Китаю було продано зерна на суму лише 153 млн доларів», — стверджується в повідомленні, поширеному УНІАН.
Його автор інформує, що $3 мільярди були надані Державній продовольчо-зерновій корпорації України (ДПЗКУ) для закупівлі зернових з подальшим їх постачанням до Китаю. При цьому, в обхід домовленостей із Китаєм, але на китайські кошти, за даними Москаля, ДПЗКУ поставила до Ефіопії зернових на $28 мільйонів, до Монако — на $14 мільйонів, до Саудівської Аравії — на $7 мільйонів, до Ірану — на $24 мільйони, до Кенії — на $11 мільйонів, на Філіппіни — на $1,5 мільйона, до Швейцарії— на $61,9 мільйона, до Єгипту— на $26,3 мільйона, і сирійським повстанцям — на $325 тисяч.
Водночас, за словами першого заступника голови правління ДПЗКУ Роберта Бровді, до 3 грудня 2013 року корпорація експортувала до Китаю 1,5 мільйона тонн зернових. Москаль цьому не вірить. Посилаючись на митні документи, він повідомляє, що закупівлі зернових в Україні здійснювалися ДПЗКУ як для виконання китайського контракту. Але згодом одержувачем зернових ставала не китайська компанія чи зазначені нею підприємства. При цьому китайська компанія-оператор ССЕС, якій, згідно з кредитною угодою, українська корпорація повинна була постачати зерно, отримала лише 180 тисяч тонн зерна.
Звісно, повідомлення Москаля — ще один удар услід колишній владі. Але, як видається, він може завдати ще й значної шкоди іміджеві України в очах наших торговельних партнерів і кредиторів. Тому «День» вирішив дістати докладнішу інформацію, аби розставити крапки над «i». На сайті ДПЗКУ в середу зранку вже вивісили спростування щодо слів екс-міліціянта. У корпорації вважають, що вони не відповідають дійсності і містять некоректні інтерпретації фактів і неправильні висновки. У ДПЗКУ повідомляють, що згідно із кредитними угодам з Ексімбанком КНР для закупівель і експорту українського зерна корпорація залучила $1,5 мільярда (а не $3 мільярди). Використовувалися ці кошти траншами і з дотриманням усіх процедур контролю з українського й китайського боку, передбачених для угод такого рівня. Інша частина кредитних коштів КНР в обсязі $1,5 мільярда, що призначалася для імпорту товарів і послуг китайського виробництва, поки що не надходила.
У держкорпорації зазначають, що вона не діяла і не діє «в обхід» кредитних та торговельних угод із КНР. Відповідно до угоди з китайським оператором ССЕС, вона має право здійснювати експортне постачання зерна як безпосередньо до КНР, так і на ринки інших країн. При цьому публічне акціонерне товариство не отримувало жодних позовних вимог через Лондонський міжнародний арбітражний суд (LCIA) і не бачить підстав для їх подання. Постачання зерна до інші країн не суперечить двостороннім угодам і зумовлені об’єктивними причинами. «Адже до грудня 2013 року з України на ринок КНР могла експортуватися виключно кукурудза, імпорт якої регламентований у цій країні за обсягами та квотами», — зазначають у ДПЗКУ і зауважують, що про це неодноразово повідомлялося у ЗМІ, і тому жодної сенсації тут немає.
Окрім того, обидві сторони із самого початку домовилися уникати судових спорів. Розв’язання дискусійних і спірних питань, зазначають у ДПЗКУ, відбувається шляхом консультацій, укладання додаткових угод і меморандумів. Для цього залучаються незалежні експерти та арбітри. Ці позасудові процедури є загальноприйнятими в міжнародній торговельній практиці, проводяться за взаємної згоди, на користь обох сторін і не ставлять під сумнів подальше виконання угод.
Ба більше, як переконані у ДПЗКУ, корпорація своєчасно і в повному обсязі виконує зобов’язання як щодо обслуговування кредиту КНР, як і щодо дотримання графіка експортних постачань до цієї країни. Із запланованих на 2013/2014 маркетинговий рік 4 мільйонів тонн зерна станом на 25 лютого 2014 року фактично відвантажено 2,6 мільйона, зокрема 0,3 мільйона тонн безпосередньо на внутрішній ринок Китаю. Після нещодавнього отримання Україною фітосанітарних протоколів на експорт ячменю та сої, постачання зернових ДПЗКУ до КНР упродовж 2014 року зростатимуть. У корпорації наголошують, що вона високо цінує стратегічну співпрацю із китайськими партнерами і зробить усе можливе задля її успішної реалізації в майбутньому.
Тим часом «викриття» Москаля, що прозвучало цими днями на тлі багатьох інших, легко сприйняти за чисту монету. Так, у розмові з «Днем» навіть генеральний директор асоціації «Союз бірж України» Борис Беренштейн назвав його «стовідсотково правдивим», хоча щодо цифр не поручився. Свідченням правдивості для нього слугує саме звернення Китаю до суду, а також наявні в нього дані про невиконання контракту.
Зрозуміло, що найправдивішу інформацію можна отримати від китайської сторони. І «День» зателефонував до торговельно-економічного відділу Посольства КНР у Києві. Там узяли паузу на 10 хвилин, а потім зателефонували й повідомили, що офіційну заяву з цього питання буде опубліковано завтра (у четвер) після обіду. Одночасно секретар канцелярії посольства сказала «Дню» в неофіційному порядку, що відомості, викладені в повідомленні Москаля, «це неправда, тому що цей позов у Лондонському арбітражі вже давно, і це не є свіжою інформацією і взагалі не відповідає дійсності».
PS. Заступник керівника МЗС України Віктор Майко запросив до себе посла КНР. Зі слів українського дипломата, «у Китаю, в офіційного Пекіна, до України жодних претензій немає». Як відзначає Майко, китайський посол запевнив, що зараз немає проблем, які б змушували китайську сторону відізвати $1,5 млрд, наданих Україні на реалізацію відповідної сільськогосподарської програми. «Ніхто не ставить питання про відкликання цих коштів або перегляд умов наданого кредиту, — зауважив заступник міністра й продовжив: — Посол повідомив, що китайська сторона налаштована і надалі співробітничати з Україною й щодо сільського господарства, й щодо енергетики, й щодо транспортної інфраструктури...»
