Протягом останніх двадцяти років уже не раз в Україні виникала ситуація, коли доводилося шукати ту ланку, яка допомогла б витягнути і врятувати весь економічний ланцюжок. Сьогодні — це, скоріше за все, пасок, який потрібно буде затягувати все тугіше. Всі надії на нього і на те, що не сидітимемо, склавши руки. Але новини, які надходять із урядових джерел, частенько тільки збільшують ряди скептиків. У середу глава Мінфіну Олександр Шлапак оголосив, що зростання ВВП в Україні 2014 року з огляду на макроекономічні умови, які склалися, не очікується. «Ніякого економічного зростання, на превеликий жаль, цього року ми не отримаємо», — сказав він журналістам, орієнтуючись, мабуть, на дані з виконання бюджету за перші місяці цього року.
План зі збору доходів до державного бюджету України в січні-лютому поточного року виконаний на рівні близько 90%, повідомив міністр не таку вже й погану цифру. Але намалювалася вона головним чином на різниці прибутків і витрат Нацбанку, тоді як недобір податку на додану вартість по вітчизняних товарах склав 1,3 мільярда гривень (через падіння виробництва) і по імпортних товарах — понад 7 мільярдів (через зниження показників зовнішньої торгівлі). У той же час, за його словами, інфляція перевищить сподівання, які прогнозував попередній уряд.
І справді, його прогнози на сьогодні просто супероптимістичні. Але і нинішній уряд прагне не відстати від попередників. Так, Шлапак висловив у середу думку, що дії нинішнього уряду з оздоровлення економіки дадуть результати вже в кінці поточного року, що відповідним чином відображуватиметься на динаміці розвитку економіки. У міністра, звичайно, чималий досвід, і хочеться йому вірити. Але якщо прогресу в недружній сьогодні Україні Росії заважають дурні та дороги, то для нашої країни цю роль сьогодні грають борги і ще раз борги.
За словами Шлапака, на виплати за державним боргом лише в березні буде потрібно 16 мільярдів гривень, тоді як борг перед російським «Газпромом» складає $1,9 мільярда. Причому нинішнього року Україна, за словами міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана, має намір купити у Російської Федерації приблизно 27—30 мільярдів кубометрів природного газу. Якою буде його ціна, поки не відомо, але мало хто сумнівається, що знижки з другого кварталу вже не буде.
«Кожен із нас отримає рахунки, ймовірно, у травні за квітень, — розповідав заступник міністра фінансів Віталій Лісовенко на Екстреному економічному саміті для України в Києві у середу. — Ці рахунки відрізнятимуться від попередніх, на жаль, і це частина тієї ціни, яку ми повинні заплатити». «Активно ведуться перемови з усіма донорами, які заявляють про підтримку, — продовжував заступник міністра. — Звучать великі суми, але в деталях криється швидкість одержання цих грошей».
Тим часом у середу до Сімферополя прибула делегація російського «Газпрому» у складі 11 осіб. Вони підшукують місце для офісу. Не виняток, що монополіста прихистить «Чорноморнафтогаз», який самопроголошений уряд півострова має намір націоналізувати. Чи не для того, щоб потім піти білоруським шляхом і продати цю курку, яка несе золоті яйця, за борги тому ж «Газпрому»? Втім, і в загальноукраїнському інформаційному просторі витає думка, що можна продати «Нафтогаз України». Проте, думається, що до цього справа все ж не дійде. Адже допомогти Україні розплатитися за газовими боргами обіцяла Європа.
Польський експерт у галузі енергетики Анджей Щенсняк, мабуть, глибоко володіє відповідною інформацією. Виступаючи на одному з українських телеканалів, він зауважив, що «головною умовою виділення грошей ЄС буде можливість для європейських компаній вийти на ринок України. Має бути декілька перетворень. Ви повинні будете реструктуризувати газовий ринок». Експерт пояснює: «Європейська комісія вже тривалий час має певну суму грошей для України, але і досі її не виділила. Це були гроші на зміну інфраструктури та її удосконалення. Але гроші виділялися під певні умови, зокрема, відкриття ринків, прийняття європейського законодавства».
Щенсняк вважає, що українському уряду раніше було важко виконати ці умови, та і зараз буде нелегко. Для влади, на думку експерта, це означатиме втрату контролю над транспортуванням газу. «Європейські компанії реструктуризують ринок так, що вони (власті) втратять над ним контроль», — говорить Щенсняк. Він додає, що в складних політичних умовах, в ситуації загрози зовнішній агресії від Кремля Україні не просто реформувати енергетичний сектор. «Не думаю, що ви терміново зможете знайти вихід. Усі знають, що система дуже корумпована і непрозора, — зауважує польський експерт, — До того ж зараз, коли у вас криза не лише в політичному, а й у військовому сенсі, реформувати газовий сектор неможливо. Але в майбутньому є така можливість. Ви можете вибрати один із двох напрямків.
Перший напрямок — російська модель, яка передбачає спільне володіння газотранспортною системою різними суб’єктами. Другий — модель європейська. Україна — член Енергетичного співтовариства. Відповідні норми та правила існують у вашому законодавстві, але їх немає в реальному житті. Ця модель потребує змін усієї системи українського ринку — від видобутку і транспортування до продажу. Це дуже складно для українського бізнесу, тому що ціна газу буде вищою — на європейському рівні. Ви повинні будете відкрити ринки для західних гравців. Ви повинні застосувати європейські закони, підвищити ціни. Навіть більше, ніж зараз говорять. Наслідки для людей і бізнесу будуть набагато серйознішими, ніж можна собі уявити». Проте, експерт вважає, що «Україна повинна зробити революцію і в газовому секторі».
