...Криза в ЄС і в Україні зовсім різного характеру. Євросоюз має кризу розвитку, яку він неодмінно успішно подолає. Саме нині вони шукають шляхи її розв’язання. У нас же криза віджилого радянського способу життя. Керують державою люди вчорашнього і позавчорашнього дня. Колишні партійні та радянські функціонери, які не лише в фізичному сенсі є людьми похилого віку. Головна проблема полягає в тому, що їхня ментальність абсолютно невідповідна нинішньому часу. Вони цілком природно не здатні зрозуміти його нової сутності, тому служать таким собі автомобілем, який намагається їхати з незнятим ручним гальмом. Далеко заїхати за таких умов не можна. Більше того, ми уже фактично приїхали, і після виборів це всі дуже гостро відчують на собі. Можна «зубами» тримати гривню «до виборів», можна «заїдатися» з Євросоюзом, можна загравати з такою ж пострадянською Росією, розпад якої — справа лише часу, і тому керівництво цієї держави та живе за принципом «завтра не буде, тому хапай сьогодні й вивозь туди, де є майбутнє, тобто в ЄС». Можна взагалі нічого не робити. Проблема не втому.Україна не може розвиватися чи деградувати лише за своїми власними законами, хоч би як цього комусь хотілося. Ми можемо робити це лише в загальносвітовому і загальноєвропейському контексті. Суперсистема «Європа» не може дозволити собі підсистеми «Україна», яка розвиватиметься за іншими принципами. Науковці знають, що завдання системі виставляє не вона сама, а саме суперсистема. На Україну очікують великі перетворення. Ще трохи, і тут постане нова Система.