Шість об’єктів природно-заповідного фонду Криму зараз переживають період невизначеності. Якщо за мирних часів Карадазький природний заповідник, Мис Мартьян, Казантипський заповідник, Національний природний парк «Чарівна гавань» та ще кілька об’єктів підпорядковувались Міністерству екології та природних ресурсів чи відділенням НАНУ, зараз незрозуміло, кому вони будуть належати, адже півострів поволі починає жити за російськими законами. Столичні екологи вважають, що частина національних парків та заповідників можуть позбутися свого статусу. А проконтролювати це з Києва чи іншого міста на материковій Україні зараз немає жодних можливостей.
Як розповіла «Дню» вчений секретар Карадазького природного заповідника Наталя Костенко, зараз у них уже нове керівництво. Якщо раніше заповідником керувала Національна академія наук України, то тепер — кримське Міністерство освіти та науки. Подібна ситуація — і з рештою природних заповідників та національних парків. У цілому йдеться про понад 200 гектарів цінних земель.
«З одного боку, зараз зарано робити висновки, чим це може обернутися для природно-заповідного фонду. Але є ризики, що під час переходу до нових органів влади та прийняття відповідних рішень не всі заповідні території залишать свій статус. Щось із цих територій може перетворитися у звичайні лісгоспи. Щоб цього не трапилося, треба акцентувати на цьому увагу вже зараз», — зауважує Дарина Шугаєва, експерт Дружини охорони природи міста Києва.
Натомість Наталя Костенко переконує, що про скасування заповідного статусу Карадагу не йдеться. «Зараз у нас нормальна ситуація. Статус заповідний ніхто не забирає, ніякої паніки у нас немає. Інші заповідники також перепідпорядковуються нашим кримським установам. Незабаром до нас приїдуть російські вчені, подивляться, чим ми займаємося. Зараз ми керуємося тими розпорядженнями, які видає влада Криму».
З одного боку, таке підпорядкування зі збереженням статусу заповідника — хороший вихід із ситуації. Однак екологи нарікають, що така доля чекає не всі природоохоронні об’єкти Криму. Приміром, на території Опукського та Казантипського природних заповідників колись знаходилися військові об’єкти. І ніхто не дає гарантій, що нові керівники цим не скористаються.
«Справа не лише у керівництві, а й у продовженні всіх тих починань, які пов’язані з наданням іншим територіям Криму статусів національних парків чи заповідних об’єктів. Ця робота може припинитися, — продовжує Дарина Шугаєва. — А заповідні території півострова за значимістю — не лише кримські, а всеукраїнські, оскільки фінансувались із загального державного бюджету, а не місцевими органами влади».
Окрім великих за площею природних заповідників у Криму є ще 177 об’єктів природно-заповідного фонду. Заступник Національного екологічного центру Олексій Василюк стверджує, що зберегти їхні статуси буде складно, оскільки наше природоохоронне законодавство дещо відрізняється від російського. І, приміром, такого поняття, як заповідні урочища або регіональні ландшафтні парки, у РФ взагалі немає.
«Я підрахував, що майже 9% об’єктів природно-заповідного фонду в Криму — це якраз ті категорії, яких у Росії немає. У РФ заповідники та національні парки — це об’єкти федерального значення, вони можуть підпорядковуватися лише Міністерству природи РФ. Тому коли Карадазький заповідник підпорядкувався якомусь міністерству в Криму, — це порушує російське законодавство. Бо заповідники місцевого значення не передбачені в Росії. А кримські заповідники обіймають 6% від усього природно-заповідного фонду України. На цих територіях — маса рідкісних видів тварин та рослин, які є лише на півострові. Відповідно, в умовах російського законодавства вони нічим охоронятися не будуть. Якщо в Україні ці види занесені до Червоної книги, то у РФ таких видів тварин чи рослин взагалі не існує».
За таких обставин наші екологи сподіваються на підтримку російських колег. Небайдужі російські експерти вже готують лист Міністерству природи РФ із проханням проконтролювати подальшу долю заповідних об’єктів Криму. Наше ж відомство поки що не коментує ситуацію, що склалася.
