Для більшості українців, незалежно від їхніх політичних уподобань, це питання дуже важливе. До речі, не лише напередодні початку опалювального сезону. У той же час воно, мабуть, для тієї ж більшості явно риторичне, як і питання, чи зійде завтра сонце. Розуміючи це, влада прагне уникнути загострення можливих соціальних пристрастей як до, так і після виборів. І випускає вербальні векселі, але не на ЖКГ, а на суміжну галузь, від якої ЖКГ, звісно, дуже залежить. Зобов’язання уряду у вустах прем’єр-міністра Миколи Азарова звучить так: ціну на газ для українців не піднімуть. При цьому про ЖКГ безпосередньо ні слова. А ще недавно, в травні, віце-прем’єр-міністр і міністр соціальної політики Сергій Тігіипко не соромився говорити про те, що тарифи на ЖКГ піднімуть, але після виборів і по-розумному. Мабуть, по-розумному не виходить, але по-дурному, а тим паче коли вибори на носі, й зовсім не можна.
Передвиборна ситуація ставить у безвихідь навіть найдосвідченіших експертів галузі. Виступаючи перед журналістами, директор ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко й екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко визнали, що їм сьогодні важко відповісти на це запитання, бо за виборами 2012 року будуть вибори-2015. Представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва й ЖКГ, який міг би прояснити цю дискусію між населенням країни й експертами, проголосував за підвищення тарифів, як то кажуть, ногами — на зустріч з журналістами не прийшов.
Кучеренко визнав, що, будучи міністром, був прибічником підвищення тарифів до рівня собівартості, проте тепер його непокоїть ще й те, з чого ця собівартість складається й наскільки відповідає дійсності. Утім можна передбачити, що екс-міністр дещо лукавить, оскільки тут-таки згадує, що ще тоді цікавився собівартістю виробництва тепла в «Київенерго», але на свій запит отримав відповідь: «Це комерційна таємниця». Столиця, за словами Кучеренка, займає в Україні особливе місце. Тарифи на тепло тут мали б бути набагато нижчими, ніж у інших містах, оскільки теплота в системі когенерації, що історично існує в Києві, це — побічний продукт вироблення електроенергії. Але в столиці, що має для себе спеціальний закон, до тепла абсолютно інше ставлення. Нинішній голова адміністрації Олександр Попов поділив киян на два сорти. Ті, хто створив у своїх будинках об’єднання власників (ОСББ), платять за гігакалорію 205 гривень, а решта — 255.
Не виключено, що таке рішення було продиктоване прагненням міської влади стимулювати жителів столиці до масового створення ОСББ. Але програма колективізації відповідальності за роботу ЖКГ (Кучеренко називає її оесемдизацією), яка мала привести від поліпшення обліку послуг, що надаються, до збереження енергоресурсів, у столиці явно зазнала краху (2% будинків). Навіть у нових будинках, де створення ОСББ начебто само собою зрозуміла річ, з цим нічого не вийшло. Подіяли негативні приклади, коли владу в таких об’єднаннях узяли в свої руки представники забудовників. Їх цікавило не стільки енергозбереження, скільки зручні тарифи, які вони почали нав’язувати мешканцям. Кучеренко згадує, що куплені ще за його перебування лічильники, досі лежать у Києві на складах, бо нікому не потрібні.
Здійснювана сьогодні реформа ЖКГ, зазначають експерти, вигідна здебільшого монополістам, які й в умовах боргів перед ними міського бюджету почуваються дуже непогано. Усі валові витрати, зокрема й відкати при придбанні матеріалів і устаткування, вони включають до собівартості. Кучеренко не без подиву зазначає, що в Україні всього 8 (вісім!) обленерго мають лічильники там, де вони мають бути. А в Тернопільській області до недавнього часу не було жодного, й керівник теплокомуненерго, коли його закликали до відповіді, навіть дивувався, навіщо вони потрібні, адже досі витрата енергоресурсів визначалася за формулами, й все було в порядку.
Ймовірно, як зазначають експерти, тарифи ЖКГ — це царство, в якому мають неподільно господарювати дві Національні комісії — з регулювання енергетики й послуг (НКРЕ і НКРП). Там для цього є фахівці. У той же час, Кучеренко впевнений, що комісії, які мають бути незалежними від влади, з політичного погляду сьогодні значно слабкіші, ніж монополісти ЖКГ. Тому вони не регулюють підвідомчі галузі як годиться. Щоб добитися від них вигідних тарифів, монополістам не треба «заносити ні порося, ні карася», досить лише одного дзвінка звідкись зверху з нагадуванням про недалекі вже вибори.
Експерти зазначають, що муніципальні комунальні підприємства не повинні мати прибутку, хоча в тарифах обов’язково має бути інвестиційна складова, що дозволяє розвивати й модернізувати виробництво. А тарифи, на їхню думку, неможливо підвищувати у відриві від поліпшення якості послуг, постійного зниження їхньої собівартості, без допомоги ОСББ у ремонті й утриманні будинків, говорить Кучеренко «Дню». Екс-міністр зазначає, що у сфері ЖКГ необхідно створювати й укріплювати клімат довіри. Люди платитимуть за комунальні послуги, якщо знатимуть, що тарифи на них чесні, підкреслює Кучеренко.
Відповідаючи на запитання «Дня», чому Азаров обіцяє не чіпати тарифи на газ для населення, але нічого не говорить про тарифи ЖКГ, що залежать від цін на газ, експерт, зокрема, звертає увагу на те, що в Україні цілком достатньо дешевого газу власного видобутку. На його думку, за належного обліку витрат газу й турботи про термомодернізацію будинків Україна могла б не підвищувати й тарифів ЖКГ.
Але що буде в країні, якщо їх усе ж таки різко підняти до рівня заявленої сьогодні підприємствами собівартості? Директор Інституту міста передбачає, що тоді може статися або криза неплатежів, або викид соціального невдоволення, що накопичилося, через новий Майдан. А що можна зробити, щоб не допустити погіршення соціально-економічної ситуації в країні? Експерти вважають, що урядовцям слід просто читати закони, зокрема закон про реформу ЖКГ. Там, на їхню думку, все написано. Але чи не згаяно час?
ДО РЕЧІ
З початку цього року в Києві проведено перерахунок вартості неякісних житлово-комунальних послуг на більш ніж 30 мільйонів гривень, повідомило вчора комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр». «Таким чином, кияни не оплачуватимуть неякісні послуги — говориться в повідомленні. ГІОЦ і далі має намір проводити перерахунок вартості наданих не належним чином житлово-комунальних послуг. «За температури в житлових приміщеннях нижче ніж 12°C (у кутових кімнатах — нижче 14°C) плата за централізоване опалювання не стягується», — зазначено в повідомленні. За кожний градус відхилення від нормативної температури протягом усього терміну такого відхилення: від 18°C до 12°C у житлових приміщеннях і від 20°C до 14°C — у кутових кімнатах плата за опалювання зменшується на 5%.
